Сучасні війни дедалі частіше затягуються на роки, а не завершуються швидкими перемогами, як це передбачає класична військова стратегія. Приклади Афганістану, України, Гази, а також конфліктів у Судані та Сахелі, свідчать, що надії на блискавичні удари все більше відриваються від реальності. Військові кампанії тривають довше, спричиняючи значні людські й економічні втрати, а перемоги виявляються сумнівними.
Ключова проблема полягає у хибній вірі в ефективність коротких воєн. Стратеги продовжують фокусуватися на перших днях бойових дій, ігноруючи можливість затяжної боротьби. Як показує практика, така підготовка часто виявляється недостатньою. Війни дедалі більше залежать не від блискавичних маневрів, а від витривалості. В умовах зростаючих глобальних напружень, країни повинні розробляти гнучкі стратегії з реалістичними цілями, здатні витримати не лише початковий етап, але й тривалу боротьбу, адаптуючи політичні цілі до військової реальності.
