Затяжна війна в Україні дедалі більше виглядає безперспективною для досягнення повної військової перемоги навіть за значної підтримки Заходу. Західна допомога суттєва, однак Україна стикається з виснаженням ресурсів, нестачею новобранців, економічним падінням, політичною кризою та зростанням внутрішньої напруги. Росія ж адаптувалася до тривалого конфлікту та зберігає перевагу в резерві та виробництві озброєнь.
Мирні переговори свідчать про глибоку прірву у позиціях обох сторін, а повне звільнення територій виглядає дедалі менш імовірним через небажання Заходу йти на масштабну ескалацію. Зростає кількість західних політиків і аналітиків, які визнають: допомога Україні може полягати не лише у військовій підтримці, а й у сприянні припиненню війни на умовах, які збережуть український суверенітет, але передбачають болісні компроміси.
Вирішенням може стати замороження конфлікту, міжнародні гарантії безпеки та економічна підтримка відбудови, орієнтована на реформи. Хоча це не ідеальний вибір, він може дати шанс Україні зберегти свою державність та не допустити нової хвилі кризи в Європі.
