Після незначних успіхів на полі бою Росія використовує їх для висування амбітних вимог на дипломатичних переговорах. Втрачаючи численні ресурси й солдатів, російські війська поступово просуваються на окремих напрямках, створюючи враження здобутків для внутрішньої аудиторії та міжнародної спільноти. Це дозволяє Кремлю наполягати на політичних поступках з боку України і Заходу, у тому числі закликати до припинення вогню на невигідних Києву умовах.
Росія акцентує увагу на кожному невеликому просуванні, перебільшуючи його значення, аби натиснути на переговірників та схилити їх до компромісів. Водночас українська сторона не погоджується з такими підходами і відзначає, що будь-які мирні домовленості можливі лише за умов відновлення територіальної цілісності. Західні партнери України закликають дотримуватися обережності, не дозволяючи Росії диктувати умови через обмежені тактичні переваги.
