Незважаючи на тісні економічні та дипломатичні зв’язки Китаю з Іраном, під час військової ескалації між Тегераном та Ізраїлем у червні Пекін майже не відіграв помітної ролі. Китай активно інвестує в Близький Схід та закликає до миру, однак не здатний забезпечити Ірану військову підтримку чи гарантії безпеки. Великі обіцянки інвестицій у Іран реалізуються повільно, а співпраця обмежується вигідними економічними угодами, зокрема купівлею іранської нафти зі знижками.
Пекіну бракує впливу як на Іран, так і на хід регіональних конфліктів, адже Китай намагається уникати жорстких союзів і втручань, властивих США. Для самих іранців і партнерів у регіоні очевидно, що Китай не може замінити Америку як гаранта безпеки. Китайський вплив залишається здебільшого економічним, а не стратегічним або військовим, і навіть у глобальному масштабі Пекін поки що не здатен кинути справжній виклик США.
