У межах децентралізаційної реформи в Україні вже кілька років на рівні законодавства йдеться про необхідність запровадження ефективного державного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. Проте попри суттєву фінансову самостійність громад та мільярдні ресурси, які вони щорічно отримують, механізм нагляду досі не працює. Законопроєкти лежать у парламенті без руху, а виконавча влада фактично самоусунулась.
Проблема ще й у суперечках між центральною та місцевою владою, побоюваннях громад щодо втрати автономії та відсутності політичної волі. Європейські партнери вимагають запровадження контролю як умову подальшого фінансування, однак робиться це більше для звітності, ніж для реальних змін. Реформа нагляду поступово перетворюється на формальність, яка не гарантує прозорого й результативного управління на місцях.
