Уже три роки минуло відтоді, як Буча стала символом жорстоких злочинів російської армії проти мирного населення. Після вторгнення у лютому 2022 року містечко опинилось під окупацією, що принесла із собою терор, обстріли, вбивства і знущання. За короткий проміжок часу були знищені сотні будинків, а сотні мирних жителів загинули.
Зв’язані руки, катування і масові розстріли стали реальністю для багатьох: з-поміж 637 встановлених жертв – 58 поховані у братській могилі біля церкви Андрія Первозваного. Серед них – звичайні мешканці, які допомагали іншим, працювали, мріяли і любили. Серед загиблих – шеф-кухар, що пік хліб для людей, ветеран АТО, що повернувся на захист міста, молода жінка, яку впізнали за манікюром.
Імена вбитих – це не лише хроніка трагедії, а персональні історії життя, які стали жертвами безжального терору. Буча пам’ятає кожного.
