Міжнародна спільнота покладає великі надії на нове припинення вогню в Газі, сприймаючи його як можливий перелом у тривалому конфлікті. Однак угода має лише короткостроковий ефект, адже вона не торкається основних причин протистояння. Тимчасове перемир’я, яке передбачає припинення бойових дій на 60 днів, обмін полоненими та гуманітарну допомогу, лише затягує вирішення глибших політичних проблем, як-от відсутність визнання палестинської державності та продовження ізраїльської блокади.
Відсутність довіри між сторонами, упередженість посередників і непримиренність екстремістів з обох боків підривають шанс на стійкий мир. Попередній досвід показує, що такого роду угоди часто розвалюються, якщо не відбувається глибинних змін. Без створення механізмів підзвітності, розбудови довіри й вирішення питань окупації та самоідентичності перемир’я ризикує стати черговою короткою паузою, а не шляхом до справжнього миру.
