Авторитарні режими дедалі частіше використовують західну риторику про ідентичність для легітимації власної влади. Деякі ліві рухи акцентують на розділеннях за етнічною, культурною чи гендерною ознаками, що ускладнює формування єдиного демократичного фронту. Цим користуються автократи, виправдовуючи репресії та посилення контролю «боротьбою з культурним імперіалізмом» чи захистом традиційних цінностей. Водночас слабкість ліберальної демократії, яка намагається балансувати між вмінням чути меншин і ризиком розколу суспільства, створює сприятливе середовище для зростання авторитарних наративів. Так, прагнучи захистити окремі групи, прогресивний рух ненароком відкриває шлях для посилення диктаторських тенденцій у різних країнах.
Обговорити цю тему з ШІ-асистентом
Постав уточнюючі запитання, попроси контекст чи суміжні матеріали — асистент відповість за цим матеріалом.
