Переговорна стратегія Володимира Путіна щодо Дональда Трампа базується на вдало підібраних підходах, які апелюють до слабкостей і характеру колишнього американського президента. Як зазначає британський оглядач Марк Галеотті, Путін не просто задовольняється лестощами, а й підіграє ексцентричним амбіціям Трампа, дозволяючи йому відчути себе архітектором нового геополітичного порядку.
Стратегія Кремля має три основні напрямки: заохочення “мирних ініціатив” за умови постійних поступок від США; акцент на схильності Трампа сприймати Україну як територію для розподілу активів; а також експлуатація його недовіри до Європейського Союзу. Такий підхід дає Росії гнучкість: у разі провалу домовленостей Кремль зможе звинуватити Європу, а розгніваний на союзників Трамп — цінний у будь-якому випадку.
Водночас, попри низку зустрічей, реальних просувань у переговорах між США і Росією не зафіксовано, а “енергетичне перемир’я” виявилося нетривким — російські атаки на українську інфраструктуру продовжуються.
