Євросоюз зіткнувся з масштабною загрозою з боку Росії, яка виходить далеко за межі війни проти України. Кремль щодня шкодить інтересам ЄС у різних регіонах, використовуючи гібридні інструменти, попри певне економічне й дипломатичне ослаблення та залежність від Китаю. Прагнення Москви компенсувати слабкі місця ризикованими імпровізаціями робить її небезпечною, а ЄС усе ще вагається з відповіддю, перебільшуючи силу Росії та недооцінюючи її ворожість.
Новий підхід — цілеспрямоване обмеження російської здатності завдавати шкоди. Серед першочергових кроків — агресивний контроль над “тіньовим флотом” танкерів, які перевозять російську нафту в обхід санкцій. Варто ефективно застосовувати стримування, зокрема посилення безпекової допомоги Україні й протистояння російській дезінформації.
ЄС повинен використовувати економічний вплив щодо Китаю, поглиблювати співпрацю в Західних Балканах, Африці та Індо-Тихоокеанському регіоні й залучати до партнерства не лише уряди, а й громадянське суспільство. Ключове — активніше і рішучіше використовувати власний потенціал без огляду на дозвіл ззовні.
