Кадрові перестановки в уряді 2026 найпростіше переказати списком прізвищ, але почати варто не з них, а з двох літер із крапкою — «в.о.». У нормальні часи це найтихіший напис у державі: його вішають на дверях кабінету на кілька тижнів, поки триває конкурс, поки шукають справжнього господаря, поки відділ кадрів дописує подання; це адміністративне вибачення за тимчасову відсутність начальника, дрібний шрифт унизу наказу, службова позначка, яку не читають уголос. На тижні з дванадцятого по сімнадцяте липня ці дві літери опинилися водночас над Міністерством оборони, Міністерством закордонних справ, Службою безпеки й Національною поліцією — тобто над усім силовим блоком країни, яка четвертий рік веде найбільшу війну в Європі з часів сорок п’ятого.
Придивіться до цієї позначки уважніше, і вона почне рости, як росте будь-яка дрібниця, коли на неї довго дивитися: «в.о.» — це і табличка на дверях, яку ще не встигли замінити, і прізвище, вписане в журнал чергувань олівцем, а не ручкою, і «тимчасовий» пішохідний місток, що стоїть двадцять років і врешті стає єдиним, і вчитель на заміну, який лишається до випускного, і дублер, що тихо не віддає ролі, і, зрештою, «тимчасовий» уряд, який непомітно перетворюється на постійний спосіб урядування; уся ця низка тримається на одному припущенні — що тимчасове колись закінчиться, — і саме це припущення липневі перестановки й ставлять під сумнів.
Що сталося за п’ять днів
Хроніка стисла. Дванадцятого липня президент Володимир Зеленський оголосив про зміну політичної стратегії держави: оновлення уряду, кадрові зміни у правоохоронних органах і новий підхід до зовнішньої політики. Чотирнадцятого липня Верховна Рада підтримала відставку уряду Юлії Свириденко в повному складі; новим прем’єр-міністром став Сергій Корецький. Михайло Федоров — 35-річний очільник Міноборони, який обійняв посаду лише в середині січня, — до нового Кабміну не увійшов; за поясненням президента, причиною стали «непримиренні суперечності» з головнокомандувачем Олександром Сирським, а про глибокий конфлікт довкола управління армією писав і The Economist.
У крісла, що звільнилися, сіли виконувачі обов’язків. Виконувачем обов’язків міністра оборони став Євген Хмара — керівник СБУ й колишній очільник Центру спеціальних операцій «Альфа»; його ж місце в Службі безпеки зайняв виконувач обов’язків Олександр Поклад, генерал-майор, який у 2021–2023 роках очолював департамент контррозвідки. Обов’язки міністра закордонних справ у новому складі виконує Андрій Сибіга. Національну поліцію тимчасово очолив Максим Цуцкірідзе, перший заступник, після того як попередній керівник поліції Іван Вигівський перейшов у крісло міністра внутрішніх справ. Ексміністрові Ігорю Клименку запропонували посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони. Ці факти збігаються в переказі щонайменше двох незалежних редакцій — від «Української правди» та РБК-Україна до Kyiv Independent, Meduza й Interfax-Ukraine, — тож сперечатися можна про сенс, але не про перелік.
Картонки за міністра
Паралельно з апаратною хронікою йшла вулична. Після звільнення Федорова у Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі та ще чотирьох містах пройшли «картонкові» протести на підтримку ексміністра — ті самі акції, де вимоги пишуть від руки на шматках упаковки. Вимог було три: залишити Федорова, відправити у відставку Сирського й повернути з канікул народних депутатів. Прикметно, що вулиця вийшла не за посаду, а за прізвище — за конкретну людину, яку встигли пов’язати з дронами, реформою закупівель і технологічним оновленням армії; вона захищала господаря кабінету, поки на дверях цього кабінету вже висіла табличка «в.о.».
Тут і ховається різниця масштабів, яку легко проґавити. Захід описав тиждень словами про безлад: «Дзеркало тижня», переказуючи західну пресу, назвало це «саморуйнівним переформатуванням уряду», а Kyiv Independent — перестановками, «навіть хаотичнішими, ніж здається». Це очевидне прочитання, і воно не безпідставне: два ключові воєнні міністерства справді на кілька днів опинилися в юридичній сірій зоні, без затверджених політичних керівників, посеред війни.
Тимчасовість як спосіб управління
А тепер — поворот, і його треба чесно позначити як тлумачення, а не як факт. Якщо відступити на крок, безлад перестає бути головним словом. «В.о.» — це не слабкість системи, а її інструмент. Виконувач обов’язків не має власного терміну повноважень, не має окремої легітимності, не має політичної бази під собою; він тримає посаду не за мандатом, а за щоденною згодою того, хто одним підписом може зробити його постійним або відпустити додому. Чотири виконувачі обов’язків над силовим блоком — це не чотири самостійні міністри, а чотири замінні виконавці, і в цьому сенсі порожнеча на вершині означає не вакуум влади, а найповнішу за роки війни концентрацію рішень в Офісі президента.
За такого прочитання липневі протести не спростовують конструкцію, а мимоволі її підтверджують: вулиця сперечається про одне прізвище саме тоді, коли система робить прізвища взаємозамінними. Мітинг за Федорова — це суперечка про те, хто буде господарем кабінету; «в.о.» на дверях — це відповідь, що господаря взагалі не буде, буде виконувач. Дрібна службова позначка, з якої ми почали, виявляється не наслідком поспіху, а тихою формулою влади, і саме тому вона одночасно з’явилася на чотирьох найчутливіших дверях країни — включно з Службою безпеки, від якої в цій війні залежить надто багато.
Що це означає
Найпростіше пояснення теж лишається на столі, і чесність вимагає його назвати: можливо, це справді імпровізація, звичайний юридичний місток на час формування Кабміну, і за кілька тижнів «в.о.» розсмокчеться в постійні призначення, погоджені з парламентом. Обидва прочитання спираються на той самий факт: сьогодні безпека держави підписана двома літерами «в.о.». Пауза це чи задум — покаже не наступний указ, а те, як довго ці літери провисять на дверях. Знімуть швидко — був місток. Залишать — була будівля.
Джерела
- Українська правда — про відставку Федорова й формування Кабміну
- Ukrainska Pravda — Хмара в.о. міністра оборони, Сибіга в.о. міністра закордонних справ
- Kyiv Independent — Поклад в.о. голови СБУ, Цуцкірідзе в.о. голови Нацполіції
- Kyiv Independent — про хаотичність перестановок і два міністерства в невизначеності
- Meduza — хроніка звільнень за кілька днів
- ZN.ua — огляд західної преси про переформатування уряду
- Ukrinform — Клименку запропоновано посаду секретаря РНБО
