Двополюсна модель і фактор Єрмака: структура медіаприсутності 28 публічних осіб України (18–24 травня 2026)

Аналіз 28 публічних осіб з вищого керівництва України, опозиції, військового командування та регіональної влади за період 18–24 травня 2026 року виявив три системні явища у структурі публічного інформаційного простору.

По-перше, інформаційний простір країни має чітко виражену двополюсну конфігурацію: В. Зеленський (83 424 згадок) та П. Порошенко (39 957) разом акумулює 58% усього обсягу. Інші 26 фігурантів формують лише фоновий шум на цьому тлі.

По-друге, виявлено явище, яке потребує окремої інтерпретації: колишній керівник Офісу Президента А. Єрмак (32 686) за обсягом згадок у 3,8 раза перевершує чинного керівника ОП К. Буданова (8 811). Природа цього обсягу – не інституційна вага й не залишковий політичний капітал, а резонанс довкола корупційного провадження, фігурантом якого є А. Єрмак. Це скандально-судовий тип медіаприсутності, який функціонально відрізняється від адміністративно-політичного й не свідчить про реальну вагу постаті у владних процесах. На фоні цього резонансу медіавага реально працюючих органів влади виглядає системно низькою: прем’єр-міністр Ю. Свириденко (4 195), Головнокомандувач ЗСУ О. Сирський (3 792), якого у медіапросторі перевершує навіть посол у Великій Британії В. Залужний (5 398).

По-третє, ключовою аномалією тижня є екстремальна асиметрія між офіційними ЗМІ та соцмережами для опозиційних та незалежних фігур. У П. Порошенка співвідношення «матеріали медіа/соцмережі» становить 1:79, у В. Залужного — 1:33, тоді як середній рівень для представників влади — 1:17. Це структурний індикатор обмеженого доступу опозиції до традиційного медіапростору при високому органічному інтересі аудиторії.

Методологія

Моніторинг здійснювався за чотирма категоріями джерел: пости в соціальних мережах і месенджерах; коментарі під цими постами; матеріали онлайн-медіа; відеоконтент. Підрахунок здійснювався за фактом прямої згадки прізвища публічної особи. Аналіз структури згадуваності проводився за двома похідними метриками.

Коефіцієнт дискусійності — відношення кількості коментарів до кількості постів. Значення вище за 2,0 свідчить про підвищену реакцію аудиторії; вище за 4,0 — про поляризацію або координовану інформаційну активність.

Коефіцієнт асиметрії — відношення згадок у матеріалах медіа до згадок у соцмережах (пости + коментарі). Низьке відношення (1:30 і нижче) свідчить про обмежений доступ персони до офіційного медіапростору при високому інтересі аудиторії в соцмережах.

Тональність згадок у поточному зрізі не аналізувалася.

Топ-10 за загальною кількістю згадок

Сумарна вага топ-10 — 204 471 згадка, або приблизно 91% від усього обсягу вибірки. Це свідчить про вкрай високу концентрацію медіауваги навколо вузького кола публічних фігур.

Структура згадуваності за типами джерел

У таблиці нижче подано розклад згадок за чотирма категоріями джерел та похідний коефіцієнт дискусійності (К/П — відношення коментарів до постів).

Інтерпретація К/П: значення >4,0 свідчить про гіперполяризацію — навколо постаті точиться інтенсивна дискусія, що часто є маркером координованої інформаційної кампанії або високотоксичної суспільної реакції. Значення <0,6 (сірий) свідчить про «прес-релізний» характер присутності — про постать пишуть, але органічна реакція аудиторії відсутня.

Ключові висновки

Двополюсна модель медіапростору

Сумарна вага В. Зеленського (83 424) та П. Порошенка (39 957) становить 123 381 згадку, або 58% від усього обсягу вибірки. Це класична біполярна конфігурація електорального поля «чинна влада – головна опозиція». Ю. Тимошенко з 2 268 згадками поступається П. Порошенку у 17,6 раза, тобто єдиного опозиційного полюсу не існує – є лише П. Порошенко як консолідатор опозиційного простору. Інші опозиційні актори у вибірці представлені слабко.

Фактор Єрмака: скандально-судовий резонанс, а не політична вага

Колишній керівник Офісу Президента А. Єрмак (32 686) у 3,8 раза перевершує за згадуваністю чинного керівника ОП К. Буданова (8 811). Однак ця цифра не відображає інституційну або політичну вагу постаті – її природа принципово інша. Основним драйвером уваги до А. Єрмака є корупційне провадження, фігурантом якого він є, та супутні судові процедури.

Це класичний приклад скандально-судового типу медіаприсутності. Його ознаки:

• Висока кількість згадок генерується не власною комунікаційною активністю фігуранта, а зовнішніми інфоприводами – повідомленнями про слідство, ухвалами суду, реакціями політиків і журналістів.
• Структура згадок зміщена в бік медіа й коментарів (коефіцієнт К/П = 2,12) — характерний профіль для теми, що активно обговорюється публікою, але без скоординованого комунікаційного штабу за самою постаттю.
• Аудиторія цікавиться А. Єрмаком не як чинним або потенційним політичним актором, а як учасником гучного корупційного кейсу. Тривалість пікової присутності залежатиме від динаміки судового процесу, а не від політичної кон’юнктури.

Важлива методологічна засторога. Висока кількість згадок А. Єрмака не повинна автоматично трактуватись як «політична вага» або «вплив у владних колах». Це інформаційний слід скандалу, а не інструмент впливу. Прирівнювати ці 32 686 згадок до 83 424 згадок В. Зеленського (як комунікаційного актора) методологічно неправильно — це різні типи присутності, які потребують окремої аналітичної рамки.

Окремо слід зафіксувати ще одну системну тенденцію: чинні посадові особи системно поступаються в медіапросторі тим, хто з посад пішов або хто опинився у центрі скандалу:

• Прем’єр vs колишній керівник ОП: Ю. Свириденко (4 195) у 7,8 раза менша за А. Єрмака.
• Чинний vs колишній головком: О. Сирський (3 792) поступається В. Залужному (5 398), послу України у Великій Британії, який не обіймає військової посади.

Це індикатор того, що поточна владна вертикаль слабко інвестує в публічну комунікацію — увага аудиторії дрейфує до тих, хто або генерує скандал, або зберігає особистий медіакапітал поза посадою.

Ножиці «офіційне медіа vs соцмережі»

Ключовий аналітичний інсайт тижня. Співвідношення обсягу матеріалів традиційних ЗМІ до обсягу соцмережевої активності демонструє драматичні відмінності між групами фігурантів:

П. Порошенко (1:79) і В. Залужний (1:33) демонструють найбільшу асиметрію в усій вибірці. Це означає, що в офіційному медіапросторі їхня присутність обмежена, тоді як у соцмережах вони входять до топ-сегменту згадуваності. О. Сирський, навпаки, має інвертований профіль (1:5): домінує офіційне медіа, а органічна суспільна реакція слабка — типовий «прес-релізний» комунікатор.

Профіль гіперполяризації П. Порошенка

П. Порошенко демонструє коефіцієнт дискусійності 6,38 — у 3 рази вище за чинного президента і у 3,3 раза вище за середнє по топ-10. З 39 957 згадок 33 816 (84,6%) припадає на коментарі під постами. Це не органічний інформаційний фон. Це структура комунікації, характерна для:

1. Координованої політичної кампанії (підготовка до виборчого циклу).
2. Цілеспрямованої інформаційної атаки (мобілізація критиків).
3. Високотоксичної суспільної дискусії (поляризація без скоординованого центру).

Без аналізу тональності та джерельної бази розрізнити ці три сценарії неможливо. Це пріоритетне завдання другого етапу моніторингу.

Слабкість парламентського виміру

Спікер Р. Стефанчук (1 393) та голова фракції більшості Д. Арахамія (416) сумарно генерують 1 809 згадок — 0,9% від загального обсягу. Для порівняння, лише два опозиційні лідери (П. Порошенко + Ю. Тимошенко) акумулюють 42 225 згадок, що у 23 рази перевищує парламентський сегмент влади. Верховна Рада як інституція у публічному просторі тижня практично не присутня. Уся політична дискусія сконцентрована навколо ОП, опозиції та військового керівництва.

Кабмін як інституція системно недопредставлений у медіапросторі

Сумарна кількість згадок усіх 18 представників Кабінету Міністрів з вибірки (включно з прем’єркою) — приблизно 19 600. Це у 4,3 раза менше за згадуваність В. Зеленського і навіть менше за обсяг згадок А. Єрмака (32 686), згенерований корупційним скандалом. Чинний керівник ОП К. Буданов (8 811) індивідуально перевершує медіавагу будь-якого окремо взятого міністра у вибірці. Уряд як орган виконавчої влади не є самостійним суб’єктом публічної комунікації – його сумарна медіавага системно нижча за фігури з Офісу Президента та, тим більше, за гучний скандальний інфопривід. Це структурна слабкість урядової комунікації, яку слід оцінювати окремо від «фактору Єрмака».

Профіль нової прем’єрки потребує окремого спостереження

Ю. Свириденко має коефіцієнт дискусійності 0,27 – найнижчий у топ-10. Про неї повідомляють (2 624 пости), але майже не обговорюють (721 коментар). Це типовий профіль публічної фігури, яку аудиторія ще не сприймає як самостійного суб’єкта прийняття рішень. Подальша динаміка цього показника – індикатор того, чи зможе вона сформувати власний політичний наратив, чи залишиться у статусі «технічного» прем’єра.

Показник Д. Арахамії (416) підтверджено як реальний – це свідчить про фактичну медійну відсутність голови фракції парламентської більшості як самостійного публічного актора.

Нижче подано всі 28 публічних осіб, які входили до моніторингового запиту, із зазначенням загальної кількості згадок за період 18–24 травня 2026 року.