Паливна криза в рф, наслідки удару по Києву, українська балістика та осінні вибори: огляд відео за 03.07.2026

Порядок денний доби задали два зустрічні удари: наймасованіша російська атака на Київ і українські удари по російській нафтопереробці. Наслідки атаки на столицю — балістика, понад пів тисячі дронів, 13 загиблих — розбирають Яніна Соколова, Олег Саакян, Ігор Рейтерович в ефірі Борислава Берези та гості каналу Євгенія Кисельова. Дзеркальний сюжет — паливна криза в росії після ураження НПЗ, зокрема заводу «лукойлу» в Кстово: про неї говорять Соколова, економіст Олексій Кущ у Юрія Романенка, Олександр Коваленко і Роман Цимбалюк, а Кущ пояснює її через «часовий лаг потенціалів» у чотири роки. Третя наскрізна тема — українська балістика: від формули Цимбалюка «москва стане островом» до розбору серійності в Олега Саакяна і проєктів FP7 та FP9 у Коваленка. Четвертий сюжет — можливі осінні вибори: сценарії Банкової обговорюють Береза з Рейтеровичем, учасники «УП. Чат» Віталій Шабунін і Данило Мокрик та Саакян, який наголошує на ризиках для обороноздатності. Українсько-польське загострення після ухвалення закону про Національний пантеон і формулювання про «Східну Малопольщу» аналізують Микола Давидюк, Соколова і Саакян. Тему мобілізації і ТЦК тримають у фокусі Олексій Гончаренко — через жорстку пресконференцію омбудсмена Дмитра Лубінця — та гості «УП. Чат». Європейський вимір безпеки — у розмові Романенка з експослом Сергієм Корсунським про оборонний союз від Норвегії до Туреччини та в інтерв’ю «НАСПРАВДІ MAX» з литовським дипломатом Лінасом Лінкявічюсом. Доповнюють картину конституційна дискусія довкола заяв Дениса Штілермана на Цензор.НЕТ, огляди становища українців у Німеччині та Польщі від Дениса Лукьянова і фронтова історія розвідника 123-ї бригади ТрО від «Бутусов Плюс».

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:18:09

ЗСУ вдарили по НПЗ «лукойлу» в Кстово Нижньогородської області — четвертому за розміром нафтопереробному заводу росії. Серед інших уражень, про які йдеться у випуску, — цілі в Донецьку, на Харківщині та у Станиці Луганській. За даними DeepState, у червні росія захопила лише 84 км² — один з найнижчих показників за роки повномасштабної війни. Головна трагедія доби — обстріл Києва: балістика, понад 70 ракет і більш ніж 500 дронів, 13 загиблих і майже 90 поранених. У Дарницькому районі тривала пошуково-рятувальна операція: рятувальники встановили своєрідний рекорд, вперше деблокувавши з-під завалів сімох людей. Пошкоджено близько 20 будинків, частина міста лишалася знеструмленою. Соколова розбирає і ухвалення Радою закону про Національний пантеон, якого Україна чекала 35 років, та нервову реакцію Польщі на це рішення. Паливний блок: росія купує бензин в Індії та Казахстані — до 400 тисяч тонн на місяць, а в червні зупинено п’ять російських НПЗ. Пропагандист соловйов тим часом закликає Китай і КНДР захищати росію.

З коментарів глядачів:
«На рахунок Польщі — вони нервують, що ми стаємо сильним гравцем в регіоні» — @bogdan-K11.01
«Я не уявляю, щоб полякам хтось мав право диктувати умови, кого їм вважати героями, а кого ні. Тим паче, що УПА боролися саме з окупацією поляків за незалежність України» — @AlinaNa363
«Так в противагу полякам треба задати їм питання про Армію Крайову — що вони на це скажуть» — @andrewbodrov188

Дата публікації: 03.07.2026 | Тривалість відео: 00:29:42

Випуск побудований довкола питання, чи можна примусити путіна до миру на тлі посилення російських ракетних атак. Це розмова за участю Віталія Портникова в ефірі програми «Говорить великий Львів». Портников аналізує, що нова хвиля масованих ударів означає для пошуку інструментів тиску на москву і перспектив завершення війни.

З коментарів глядачів:
«Пане Віталію, українці чудово розуміють, з яким болотом мають справу» — @ВікторіяСлободяник

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:14:49

Експосол України в Японії та Туреччині Сергій Корсунський розбирає з Юрієм Романенком альтернативну конструкцію безпеки для України. Він нагадує: НАТО і європейський проєкт створювалися не так проти СРСР, як щоб припинити війни між Францією, Німеччиною і Британією, а вже потім додалося стримування комунізму. Модель трималася до 90-х, коли Клінтон з Єльциним фактично благословили продовження колоніальної політики москви — з цього ж, за Корсунським, виріс і Будапештський меморандум. Сьогодні на континенті лише одна держава загрожує миру — росія, але за її спиною стоїть Китай, якого дипломат називає «гегемоном-2». У документах НАТО росія не прописана як противник, і москва роками користувалася цим, переконуючи Пекін, що альянс створений проти комуністичного Китаю. Ядро ідеї Корсунського — не буфер між Польщею і росією, на який Україну намагаються перетворити, а повноцінний пояс безпеки від Норвегії до Туреччини: скандинави, Балтія, Польща, Румунія, Болгарія, Туреччина, обов’язково Британія, в ідеалі Франція та Німеччина. Це має бути не альянс із консультаціями за зразком статті 5, а союз, де всі гарантують реальний вступ у війну за того, на кого напали. Україна в такій конструкції перетворюється з отримувача допомоги на її донора. Від імені цього підкреслено європейського союзу, без США, Корсунський пропонує вийти на переговори з Китаєм — визнаючи, що за таку ідею його «закидають помідорами».

З коментарів глядачів:
«Представитель канцелярии польского президента назвал западноукраинские области «Малопольшей». Это название использовалось в межвоенной Польше (1918-39), когда эти регионы входили в ее состав» — @владимир-ц7м2х
«Chiny na tej wojnie zarabiają jak nigdy. Sprzedają wszystko wszystkim, a na dodatek osłabiają Rosję. Chiny są tylko po stronie Chin» — @jareklaszewski2617

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:10:23

Економіст Олексій Кущ пояснює в ефірі Юрія Романенка концепцію «часового лагу потенціалів»: росія входить у той самий паливний колапс, який Україна пережила навесні 2022 року, — із запізненням у чотири роки. Війну на виснаження він описує через образ пошкодженого моста: каскадні пошкодження накопичуються, але момент обвалення не може передбачити ніхто — система може впасти завтра, а може протриматися рік. Повної компенсації не існує: відновлена енергетика повертається не на довоєнний рівень, а на нижчу точку динамічної рівноваги. Звідси головне застереження економіста: ейфорія після ударів по російських НПЗ — суто емоційна реакція, а сподівання на швидке системне обвалення росії означає сильно недооцінювати противника. Бензинова паніка весни 2022-го в Україні — порожні АЗС, спекулятивні ціни, пальне через знайомих — дзеркально повторилася в росії у червні-липні 2026-го. Паливний лаг Кущ оцінює у чотири роки, а загальну різницю потенціалів — у п’ять-шість років. Росії при цьому складніше: вона не має короткого логістичного плеча для імпорту палива, а по її логістиці працюють рої дронів — у Криму, на окупованих територіях і в прикордонні. Романенко нагадує, як Україна закрила свою кризу: децентралізація зберігання і розвезення пального бензовозами. Точний замір лагу, за Кущем, дасть загальна мобілізація в рф — це «фазовий перехід», що змінює режим існування суспільства, і поки москва обходиться контрактною армією після призову 300 тисяч восени 2022 року.

З коментарів глядачів:
«Я так понял, Кущ думает, что война в таком формате ещё будет идти 25-30 лет» — @ttcan6320
«Россия не в 2022-м только на том основании, что Украина только начала наносить серьезный урон. Россия уже потеряла сотни тысяч наиболее подготовленных и мотивированных солдат, четыре года под санкциями, с огромным дефицитом бюджета» — @Alex7580-k3i

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:32:49

Політолог Микола Давидюк присвячує центральний блок випуску загостренню з Польщею: Варшава, за його словами, «пішла ва-банк» із заявою про «Східну Малопольщу» щодо українських земель. Паралельний сюжет — Литва хоче скасувати заборону на розміщення ядерної зброї. Серед інших тем: Білорусь закликала громадян не їхати в росію, а Естонія готує заборону росіянам і білорусам купувати нерухомість. Пісторіус заявив про фінальну фазу війни і кошти для України, ЄС готує нові санкції проти росії. В самій росії, розбирає Давидюк, загострюється конфлікт генералів і ФСБ, а паливна криза поглиблюється — з окремою заявою виступив Казахстан. В Україні тим часом очікують на візит Кушнера. Також у випуску — удари росії по Україні і «знищення книг», роботи-гуманоїди на майбутній війні та перемога Костюк над росіянкою.

З коментарів глядачів:
«Вашу промову потрібно поширювати на всіх майданчиках. Англійською також» — @ІренаР
«Про колії — це супер доказ! Браво, пане Миколо» — @РаисаОлещенко

Дата публікації: 03.07.2026 | Тривалість відео: 00:11:43

В інтерв’ю каналу «Київ24» Борислав Береза говорить про зміну тактики російських ударів: москва намагається посилити позиції перед можливими переговорами. Україні, наголошує він, критично не вистачає власних ракет. За словами Берези, на Банковій уже кілька місяців обговорюють сценарій швидких виборів, попри ризики для легітимності та безпеки країни. Соціологія, на його думку, більше не відображає реальних настроїв, тому офіційним рейтингам довіряти не можна. Визнання втрат російської економіки він також розглядає у передвиборчому контексті. Вибори під час війни, попереджає Береза, можуть відкрити «скриньку Пандори» і поставити під сумнів легітимність результату.

З коментарів глядачів:
«Дуже цікаво, а скільки грошей іде на одну ракету при такому крадівництві в Україні? Де розслідування, де посадки?» — @АлександрЖир
«Он запретил британцам и норвежцам спасать моряков подводной лодки «Курск» — в результате они погибли. Из-за него погибли дети в Беслане» — @paparimskiy1426

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 01:02:27

Політолог Ігор Рейтерович обговорює з Бориславом Березою масований удар по Києву і питання, чи справді держава готова до довгої війни. Великий блок присвячено реформі ТЦК: чому обіцяні зміни буксують і хто має взяти відповідальність за конфлікти між Міноборони та військовим командуванням. Окрема тема — чи готують президентські вибори восени: рейтинги Зеленського, сценарій другого терміну і політичні сигнали останніх тижнів. Співрозмовники розбирають нові правила бронювання: чи не перетворюється бронювання бізнесу на інструмент тиску. Йдеться також про підготовку енергосистеми до зими і державні пріоритети, які, на думку гостя, потребують перегляду. Наприкінці — ізраїльський досвід покарання воєнних злочинців і кейс українського військового в Німеччині.

З коментарів глядачів:
«Вибори неначасі, але дуже насточортіли ці негідники-крадії при владі» — @Tanya-w3w2k
«Поки будемо чекати, коли скінчиться війна, то України не буде. Треба вибори і треба, щоб прийшла людина, яка зможе закінчити війну» — @ZhannaToropyhina
«Вова примудрився надурити країну, прикинувшись Голобородьком, один раз у 2019 році. Але ще раз надурити країну Вові не вдасться» — @ihorpatlai

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:09:04

Марина Данилюк-Ярмолаєва розбирає заяви Дениса Штілермана — фігуранта історії довкола Fire Point, який тепер вирішив висловитися про українську Конституцію. У своїх дописах Штілерман фактично пропонує повернення до моделі сильної президентської влади зразка Конституції 1996 року, подаючи це як необхідність воєнного часу. Авторка пояснює, чому така логіка небезпечна: подібна концентрація влади вже працювала за часів Януковича і створила умови для узурпації держави. Окремо вона нагадує, що насправді вирішувала Верховна Рада 21 лютого 2014 року і чому цей епізод важливий для розуміння сьогоднішньої дискусії. Повернення до президентської вертикалі, підсумовує Данилюк-Ярмолаєва, — це не про ефективність, а про ризик узурпації. У випуску також — політичний контекст, Банкова, вибори, роль парламенту і спроби нових «кумирів» пояснювати українцям, якою має бути їхня держава.

З коментарів глядачів:
«С.І. Хмара: наша Конституція не ідеальна, але змінювати її під час війни категорично заборонено» — @РусланаРябоконь
««Цукєрман — мій особистий банкір» — (с) власник Fire Point Денис Штілерман про свою роль у «плівках Міндіча»» — @ОлександрКозак

Дата публікації: 03.07.2026 | Тривалість відео: 00:10:11

Денис Лукьянов розбирає нові правила ЄС для українців призовного віку і, за його формулюванням, «виворіт європейського гуманізму». Основний блок — нові вимоги для військовозобов’язаних українців при в’їзді до ЄС. Окремо автор пояснює, у яких випадках ухилення від служби може стати підставою для отримання захисту і статусу біженця. Далі — скандал у Гамбурзі: рейд поліції та схеми з виплатами «Kindergeld». Завершує випуск історія з Нижньої Саксонії, де орендарі залишили власницю житла зі збитком у 100 тисяч євро.

З коментарів глядачів:
«В украинском центре в Гамбурге было зафиксировано большое количество нарушений: в 90 случаях заведено уголовное дело, приостановлены выплаты» — @2024truh
«Перевір інфу про сім’ю з 6 дітьми: статтю ніби видалили, це може бути схема задля вибиття страховки» — @АлександрМакуха

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:12:43

Випуск присвячено становищу українців у Польщі. Головна подія — стрілянина в Лодзі: напад на громадянку України серед білого дня. Другий сюжет — скандал у Гданську: побутовий шовінізм і агресія проти українки в магазині «Жабка». Автор описує реакцію влади — роботу кіберполіції та строки, які загрожують агресорам. Для контрасту наводить і «добру історію» про міську варту, що підтримала юного підприємця. Наприкінці Лукьянов розмірковує про подвійні стандарти і питання безпеки.

З коментарів глядачів:
«Tylko jakby była Polką, to wszyscy mieliby to gdzieś, ale jak Ukrainka — to od razu wielkie przestępstwo. Tu jest właśnie nierówność wobec prawa» — @miroslawmrom5122
«Не пойму, зачем бежать за нападающим?» — @ecolivingukraine5894

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:30:46

Гість випуску — Лінас Лінкявічюс: посол при НАТО, двічі міністр оборони, ексочільник МЗС Литви, а нині посол у Швеції. Розмова починається з ударів України по росії та тимчасово окупованих територіях і питання, чи можуть вони змусити путіна до переговорів. Лінкявічюс оцінює, що Захід не встиг зробити за роки війни і чому Європа досі запізнюється з допомогою. За його словами, НАТО відстає від України в технологіях, а війна дронів уже змінила світ. Обговорюються перспективи членства України в НАТО, що саме заважає вступу і чому Україна фактично вже є частиною системи безпеки Європи. Окремий блок — чи готові країни Балтії до можливої агресії росії, які загрози в альянсі вважають найреальнішими і чи прийде НАТО на допомогу. Наприкінці — про російську пропаганду і провокації кремля, реальність ядерної загрози та обставини, за яких росія може застосувати ядерну зброю, а також як не допустити нової війни після миру.

З коментарів глядачів:
«Вже не вірю в дипломатичний сектор! Війна стерла всі грані адекватності, і якими б досвідченими дипломати не були, путін стоїть на своєму» — @JuliOm-j4z
«Дуже розумний, грамотний дипломат. Приємна його підтримка України та адекватна оцінка теперішніх подій» — @ВікторіяЗуєва

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:50:25

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко розбирає з Євгенієм Кисельовим ключові події тижня. Чутки про втечу Ротенберга з росії і затримання його найближчого соратника, зазначає він, посилюють розмови про можливий розкол російських еліт. Паливна криза стала прямим наслідком ударів по НПЗ: нафтопереробка втрачає здатність забезпечувати країну. Окремий сюжет — «загадкова балістична ракета» над москвою і проблеми російського виробництва: ракети сходять з конвеєра одразу в бій без повного контролю, що збільшує кількість відмов і аварійних пусків. Коваленко аналізує масований удар по Києву: скільки часу росія готується до таких атак і що змінюється в тактиці застосування дронів. Україна, за його словами, створює власну систему ППО, дешевшу за Patriot, але критично бракує ключових компонентів для випробувань. Він також оцінює, коли українська балістика зможе регулярно уражати цілі в росії, і згадує проєкти FP7 і FP9. Крим входить в етап глибокої ізоляції: питання Керченського мосту і подальших криз півострова лишається відкритим. Найнапруженіші ділянки фронту — довкола Костянтинівки, а втрати російської армії, наголошує експерт, сягнули рекордних значень.

З коментарів глядачів:
«В Крыму цены на жильё в этот курортный сезон-2026 как в отелях, так и в частном секторе рухнули. Зато продукты подорожали. А россияне смотрят прежде всего цены на аренду жилья» — @P.Zn.
«По поводу реактивных дронов согласен: раньше надо мной жужжали «мопеды», а в последнее время ревут — сначала думал, ракеты, но что-то низко летели» — @валерийпетренко

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 01:01:54

Гість Євгенія Кисельова — Сергій Жирнов, колишній розвідник-нелегал СВР. Він пояснює, навіщо кремль влаштував масований удар по Києву саме зараз і чому українська балістична ракета може змінити хід війни. Великий блок присвячено паливній кризі в росії: бійки на АЗС і побутові проблеми, які, за Жирновим, здатні привести країну до масштабного внутрішнього вибуху — небезпечнішого за санкції. Він описує сценарій, за якого тисячі автомобілістів могли б паралізувати москву без зіткнень із силовиками. «Країна-бензоколонка», зауважує розвідник, змушена купувати бензин зі своєї ж нафти, і кремль гарячково намагається закрити дефіцит. За підпільними соцопитуваннями, ставлення росіян до війни різко змінюється — дедалі більше людей хочуть негайного припинення бойових дій. Окрема частина розмови — про померлого Сергія Іванова: чому його вважали можливим наступником путіна, чим він насправді відрізнявся від господаря кремля попри багаторічну спільну роботу і чому ця смерть могла стати для путіна особистим психологічним ударом. Насамкінець — про достовірність розслідувань про Іванова і чому розкіш російських чиновників не завжди викликає обурення суспільства.

З коментарів глядачів:
«Два взрослых человека, как малые дети, верят в русский бунт… Бунта не будет. И путин это прекрасно знает» — @aleksbern

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:08:45

Сюжет із пресконференції Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Журналісти закидали омбудсмена питаннями про «бусифікацію» та діяльність ТЦК. Лубінець навів резонансні факти щодо перебігу мобілізації і розкритикував Міноборони за бездіяльність. Розмова, за описом, відбувалася на підвищених тонах.

З коментарів глядачів:
«Найдіть тих лікарів, у яких всі здорові, і відправте їх на передок» — @ватныйкат
«Так а почему их не судят, если есть все документы?» — @Дмитрий
«Какая мобилизация — сафари по всей стране» — @АлександрДорошенко

Дата публікації: 03.07.2026 | Тривалість відео: 01:14:14

У новому випуску «УП. Чат» — керівник ЦПК Віталій Шабунін, журналіст-розслідувач Данило Мокрик, журналістка «Бабеля» Катерина Лихогляд і журналістка УП Тетяна Даниленко. Перша тема: Зеленський знову заговорив про вибори — хто може стати головними кандидатами і чи дозволяє закон провести голосування під час війни. Учасники окремо розбирають законодавчі можливості для проведення виборів. Друга тема — розслідування «Бабеля» про катування у «Скелі»: що відомо про один із найгучніших скандалів останніх тижнів, які питання він ставить до роботи військової системи і як може вплинути на довіру до державних інституцій. Обговорюють також проблеми з ТЦК і ВЛК та повноваження військового омбудсмена й інших інституцій. Наприкінці — ситуація з розстріляною машиною Sky News і те, як скандали у війську можуть вплинути на політичні процеси.

З коментарів глядачів:
«Під час війни закон забороняє проводити вибори» — @Alexander_lisitsin
«Як Зеленський взагалі може балотуватися, якщо це по часу буде третій строк для нього?» — @olaaboo

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 01:10:03

Політолог Олег Саакян у форматі відповідей на питання глядачів розбирає головні теми доби: російський терор, Китай, Лукашенко, українська балістика, вибори і Пантеон. Про масований удар по Києву він говорить через статистику ракет і зміну характеру атак, пояснюючи, чому цього разу з ППО «щось пішло не так». Російська пропаганда після ударів, зазначає Саакян, просуває наратив «не дратуйте росію». Виборчий блок — сигнали довкола Зеленського, Залужного і навіть Усика: Саакян пояснює, чому вибори під час війни небезпечні для обороноздатності, як самі очікування кампанії можуть підірвати суспільну стійкість і які практичні проблеми — дільниці, закордон, військові — роблять голосування вкрай складним. Про українську балістику: що відомо і чому вирішальною є серійність. Пантеон Героїв, на його думку, потрібен Україні сам по собі і не є швидкою відповіддю Польщі — а в кризі з Варшавою «соломонового рішення» не буде. Серед пріоритетів українських ударів по рф він називає ВПК, паливо та енергетику, окремо згадуючи мобільні паливні станції й асиметрію вразливості України та росії. Геополітичний блок — Китай, Тайвань і Південно-Китайське море як поле ескалації. Також у випуску: євроінтеграція і кластери ЄС, експорт зброї, обмін «1000 на 1000» і зміна реакції українців на ракетні атаки.

З коментарів глядачів:
«Я вважаю, що триматись власного плану, а не відволікати ресурси на відповіді, — це краща стратегія» — @desIra265
«Ваша відповідь — це дорослий варіант» — @ЮрийСтародубовский

Дата публікації: 02.07.2026 | Тривалість відео: 00:21:09

Фільм Богдана Пападіна про розвідника 123-ї бригади ТрО, який працює в Малій Токмачці на Запорізькому напрямку. Герой виходить на завдання так часто, що вже не пам’ятає, скільки їх було: захоплює полонених, підриває укриття, під вогнем дронів витягує поранених побратимів. У фільмі — епізоди штурму будівлі з пораненням побратима, підрахунок полонених, знищені мотоцикли й трофейний транспорт росіян. Окремий епізод — 29 квітня 2025 року, коли на позиціях була критична нестача людей, і вихід під дроном-розвідником ворога зі скидом і пораненням бійця. Показано бойовий шлях героя від піхотного взводу 2022 року до розвідки, а також підрахунок втрат противника за рік боїв. Між виходами боєць носить хліб мирним жителям і їжу покинутим собакам і котам прифронтового села. Це відверта розмова про втрати, побратимство і те, чому «списатися» поки не варіант — попри сім’ю і двох дітей.

Дата публікації: 03.07.2026 | Тривалість відео: 00:24:40

Роман Цимбалюк оглядає становище на фронті та в тилу росії. Наскрізна теза випуску — «москва стане островом»: Україна готує балістику, і російська столиця опиняється під прицілом. Бєлгород, за формулюванням автора, «розплачується за Київ», а окупований Крим занурюється в темряву. Черги на АЗС у росії стають дедалі довшими, невдоволення росіян наростає — Цимбалюк ставить питання, коли воно може перерости в бунт. Окремий блок — звернення до росіян із закликом не мовчати і діяти, щоб зупинити війну путінського режиму.

З коментарів глядачів:
«Хотели демилитаризацию — получили дебензинизацию» — @СергейВетрич
«Остров Москва… звучит оптимистично» — @Николай

Хочете щодня ще до 8-ї ранку отримувати стислий дайджест західної преси про Україну і світ — головні тези провідних видань, зміни риторики, сигнали для рішень? Саме це робить сервіс InsightRadar: моніторинг 25+ медіа без води у вашій пошті щоранку до 8:00.