Світ змінюється швидше, ніж ми встигаємо адаптуватися. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, тарифна війна Трампа, повернення протекціонізму та технологічне протистояння США і Китаю — усе це ознаки нової ери, контури якої лише починають проступати. Багатополярний світ формується прямо зараз, і Україна опинилася в його епіцентрі. У цьому контексті важливо замислитися про можливі сценарії майбутнього України.
Аналітики брюссельського think tank Bruegel у своїй доповіді 2025 року — André Sapir, Jacob Funk Kirkegaard та Jeromin Zettelmeyer — спробували зазирнути за горизонт і окреслили три сценарії глобального порядку на 2030–2035 роки. Сама доповідь присвячена геополітичним зрушенням та їхнім економічним наслідкам для Європи. Україна в ній згадується лише побіжно.
Усі інтерпретації щодо місця та ролі України в кожному зі сценаріїв — це мої особисті роздуми та аналітичні висновки, побудовані на логіці авторів звіту, але не викладені в ньому напряму.
Отже, спробуймо розібратися: як кожен із трьох сценаріїв змінює безпекові гарантії для України, торговельні потоки та оборонно-промисловий комплекс країни.
Що залишиться незмінним у новому світовому порядку
Перш ніж перейти до розбіжностей, варто зафіксувати спільний знаменник. Незалежно від того, який сценарій реалізується, новий світовий порядок буде більш багатополярним — жодна країна не зможе грати роль глобального гегемона. Суперництво США та Китаю залишатиметься константою на найближче десятиліття. А кількість впливових гравців перевищить десяток: наддержави (США, Китай), великі держави (Росія, ЄС, Індія) та амбітні регіональні потуги на кшталт Японії, Бразилії, Туреччини й Саудівської Аравії.
Питання не в тому, чи зміниться світовий порядок. Питання — як саме. І для України — яку роль вона зможе відіграти в цій новій геополітичній архітектурі.
Сценарій перший. Крах міжнародної кооперації: найгірший варіант для безпеки України
Нестабільна, хаотична мультиполярність. Лише тимчасові та опортуністичні альянси. Глобальні інститути — ООН, МВФ, СОТ — втратили релевантність. Ні США, ні Китай не забезпечують міжнародних суспільних благ. Обидві наддержави діють примусово щодо інших країн.
Безпекові гарантії для України
Це найнебезпечніший сценарій для України. НАТО ослаблене або фактично не функціональне. Вашингтон відмовився від ролі «світового поліцейського». Без сильних міжнародних інститутів Київ залишається один на один із загрозою ескалації з боку Москви. Єдиний шанс — двосторонні безпекові угоди з окремими європейськими столицями та побудова власної потужної оборони. Питання членства України в НАТО стає абсолютно нереалістичним.
Росія в цьому сценарії не заспокоюється. Навпаки — від гібридних атак на інфраструктуру ЄС до нових спроб територіальної експансії. Агресія стає нормою, а не винятком.
Торгівля та вплив мит Трампа на Україну
Торгівля з Євросоюзом формально зберігається, але ускладнюється протекціоністськими тенденціями окремих країн-членів. Відсутність глобальних правил знижує передбачуваність для українського бізнесу.
На американському напрямку зберігаються високі тарифи — на зразок тих 10%, що Трамп запровадив проти України у квітні 2025 року під час «Дня визволення». Доступ на ринок обмежений. Торговельні відносини перетворюються на предмет двосторонніх «угод» із непередбачуваними умовами — класичний торг із позиції сили.
Китайський напрямок характеризується фрагментацією ланцюгів постачання. Експорт зерна та сировини може тривати, але без стабільних інституційних рамок це радше виживання, аніж стратегія.
ОПК України та технологічна політика
Цей сценарій вимагає від України максимальної мілітаризації. Оборонно-промисловий комплекс України, який уже зріс у 35 разів за час повномасштабної війни і прогнозовано досягне $60 млрд потужностей у 2026 році, має стати фундаментом виживання. Нарощення власного виробництва зброї, дронів, систем ППО стає не амбіцією, а умовою існування.
Відсутність глобальних правил означає, що доступ до напівпровідників, штучного інтелекту та критичних мінералів перетворюється на питання двосторонніх домовленостей. Ставка на вітчизняний ОПК із паралельним розвитком партнерств із окремими країнами ЄС — єдина реалістична стратегія.
Сценарій другий. Повернення до світу блоків: Україна між НАТО та новою холодною війною
Світ ділиться на три групи — блок США, блок Китаю та «незалежні» країни. Існує у двох варіантах: декаплінг (жорстке розмежування, нова холодна війна) та дерискінг (обмежене розмежування лише у стратегічних секторах).
Вступ України до НАТО та ЄС: реальна перспектива
Україна з високою ймовірністю потрапляє до блоку США та ЄС. Це дає їй безпекову парасольку в рамках оновленого НАТО або нових європейських безпекових структур на кшталт програми SAFE (Security Action for Europe), а також роль східного щита Європи — з відповідним фінансуванням оборони.
Але є важливі нюанси. У варіанті декаплінгу Україна опиняється на лінії жорсткого протистояння з Росією, яка буде в орбіті Пекіна. У варіанті дерискінгу — більше простору для дипломатії та поступового відновлення територіальної цілісності.
Ключовий фактор — поведінка самих Сполучених Штатів. Якщо Вашингтон діятиме як «примусовий гегемон», нав’язуючи високі тарифи й нерівноправні угоди навіть союзникам, Євросоюз може рухатися до стратегічної автономії Європи та неприєднання. А це суттєво ускладнить позицію України, яка опиниться між двома стільцями.
Європейська інтеграція України та торгівля
Євросоюз стає найбільш стабільним торговельним партнером. Угода про вільну торгівлю поглиблюється, Україна стає частиною європейських ланцюгів постачання. Зважаючи на те, що переговори про вступ України до ЄС вже відкриті (з грудня 2023 року), а базовий сценарій — членство до 2030 року, — цей шлях виглядає найбільш реалістичним.
Доступ до американського ринку залежить від того, наскільки чітко Україна вписується в американський блок. У варіанті декаплінгу можливе преференційне ставлення. У варіанті дерискінгу — стандартні тарифи без бонусів.
Торгівля з Китаєм суттєво скорочується у варіанті декаплінгу. У варіанті дерискінгу — зберігається у несенситивних секторах, передусім в аграрному експорті. Але про масштабне партнерство з Пекіном у цьому сценарії мови не йде.
Оборонно-промисловий комплекс та дрони України в європейській системі
Доповідь Bruegel прямо називає Україну серед країн, які мають бути частиною єдиного європейського ринку оборонного обладнання. Це означає доступ до спільних оборонних активів ЄС — супутникової розвідки, систем ППО, стратегічної мобільності. Стандартизація озброєнь згідно з європейськими стандартами, участь у програмах спільних закупівель та PESCO.
Для українського ОПК, який у 2025 році вийшов на рівень 4,5 мільйонів FPV-дронів на рік і створив унікальні системи — від дронів-перехоплювачів до морських безпілотників MAGURA, — це шанс вбудуватися в оборонний механізм усієї Європи.
У технологічній сфері відкривається вікно можливостей: доступ до європейської AI-екосистеми, цифрових стандартів і критичних мінералів через партнерства ЄС. Україна в цьому сценарії — не просто споживач безпеки, а повноцінний учасник оборонного ринку.
Сценарій третій. Мультилатералізм відроджений: найкращий варіант для повоєнного відновлення України
Наддержави, залишаючись суперниками, погоджуються співпрацювати заради глобальних суспільних благ — ядерне нерозповсюдження, клімат, торгівля, фінанси. Формується новий міжнародний порядок, де ЄС, Бразилія, Індія та Африканський Союз мають вагому роль.
Членство України в НАТО та багатосторонні гарантії безпеки
Це найсприятливіший сценарій для безпеки України. Київ отримує багатосторонні безпекові гарантії, потенційно — повноцінне членство України в НАТО або еквівалентних структурах. Міжнародний тиск на Росію здійснюється через реформовані інститути, включно з оновленою Радою Безпеки ООН.
З’являється стабільна основа для повоєнного відновлення України з підтримкою МВФ, Світового банку та нових інструментів. А головне — реальна перспектива повного вступу України до ЄС у контексті зміцнення міжнародного правового порядку.
Торгівля та глибока інтеграція з ЄС
Відносини з ЄС виходять на рівень глибокої інтеграції: Україна стає повноправним учасником єдиного ринку ЄС або максимально наближається до цього статусу.
Відновлення правил СОТ означає передбачувані умови торгівлі з Америкою та зниження тарифів. Замість торговельної війни та торгу з позиції сили — прозорі правила для всіх.
На китайському напрямку відбувається нормалізація торговельних відносин у рамках реформованої СОТ. Зернові, руди, металургія — усе це повертається до стабільного експортного потоку.
Технологічний розвиток та зелена енергетика
Потреба у великих оборонних витратах зберігається, але вона помітно менша порівняно з першим і другим сценаріями. Фокус зміщується на технологічний розвиток: штучний інтелект, зелена енергетика, цифрова ідентифікація.
Україна з її потенціалом відновлювальної енергетики може стати партнером для «зелених індустріальних партнерств» і долучитися до глобальних кліматичних коаліцій. Доступ до критичних мінералів забезпечується через багатосторонні угоди — не через торг, а через правила.
Україна у трьох сценаріях Bruegel 2030
| Параметр | Сценарій 1: Хаос | Сценарій 2: Блоки | Сценарій 3: Мультилатералізм |
|---|---|---|---|
| Безпека | Мінімальна, двосторонні угоди | Блокова, в рамках ЄС/НАТО | Багатостороння, інституційна |
| Вступ до НАТО | Нереальний | Висока ймовірність | Реальна перспектива |
| Вступ до ЄС | Ускладнений | Базовий сценарій до 2030 | Глибока інтеграція |
| Експорт у ЄС | Ускладнений протекціонізмом | Стабільний, поглиблення | Єдиний ринок |
| Експорт у США | Обмежений тарифами Трампа | Залежить від блоку | Правила СОТ, передбачуваний |
| Експорт у Китай | Фрагментований | Скорочений / обмежений | Нормалізований |
| ОПК України | Максимальна автаркія | Інтеграція в європейський ОПК | Помірні витрати + технології |
| Технологічна політика | Ізоляція, двосторонні угоди | Доступ через блок | Глобальний доступ |
Що робити Україні вже зараз: стратегічна автономія як необхідність
Незалежно від того, який сценарій майбутнього України переважить, Bruegel чітко вказує: стратегічна автономія — не розкіш, а необхідність.
Для України це означає декілька стратегічних пріоритетів.
Нарощення оборонного потенціалу — інвестиції в ОПК, виробництво дронів, впровадження штучного інтелекту у військовій сфері. Українська оборонна промисловість уже довела, що здатна на безпрецедентне зростання — від $1 млрд у 2022 до прогнозованих $60 млрд у 2026 році.
Європейська інтеграція та оборонний ринок — Україна має стати не прохачем, а незамінним партнером в європейському оборонному та енергетичному ринках. Програми PESCO та SAFE відкривають двері для українських оборонних компаній.
Диверсифікація торговельних зв’язків — угоди з Глобальним Півднем, ринки критичних мінералів, нарощування аграрного експорту. Тарифна війна Трампа показала: залежність від одного ринку — це вразливість.
Побудова технологічної спроможності — від AI-навичок до цифрової ідентичності та кібербезпеки. У всіх трьох сценаріях технологічний суверенітет є ключовим активом.
Активне формування правил — участь у «коаліціях бажаючих» у торговельній та кліматичній політиці, де Україна може виступати ініціатором, а не лише виконавцем.
Україна сьогодні — не просто об’єкт геополітики. Вона може стати суб’єктом нового світового порядку, якщо правильно зіграє на випередження. Вікно можливостей відкрите. Але воно не буде відкритим вічно.
Поширені питання (FAQ)
Що таке доповідь Bruegel 2025 і чому вона важлива для України?
Доповідь Bruegel «Geopolitical shifts and their economic impacts on Europe» — це аналітичний звіт брюссельського think tank, підготовлений для неформальної зустрічі міністрів фінансів ЄС у Копенгагені у вересні 2025 року. Вона описує три сценарії глобального порядку на 2030–2035 роки та їхні наслідки для Європи, що безпосередньо впливає на перспективи безпеки та європейської інтеграції України.
Який сценарій найкращий для вступу України до НАТО та ЄС?
Найсприятливішим є третій сценарій — відродження мультилатералізму, де Україна отримує багатосторонні безпекові гарантії та реальну перспективу членства в НАТО й ЄС. Другий сценарій (блоки) також дає шанс на вступ до обох організацій, але із суттєвими обмеженнями. У першому сценарії (хаос) повноцінне членство практично неможливе.
Як тарифна війна Трампа впливає на торгівлю України?
У квітні 2025 року Трамп запровадив 10% мито на весь український експорт до США. Безпосередній вплив на економіку України обмежений через невеликий обсяг торгівлі з США. Однак опосередковані наслідки серйозніші: уповільнення економік країн-партнерів ЄС, зростання протекціонізму та переорієнтація товарних потоків з американського ринку на європейський.
Чому оборонно-промисловий комплекс України має стратегічне значення?
ОПК України зріс у 35 разів від початку повномасштабної війни — з $1 млрд до $35 млрд у 2025 році. Країна виробляє 4,5 мільйонів FPV-дронів на рік і створила унікальні системи озброєнь. У всіх трьох сценаріях Bruegel потужний ОПК є ключовою умовою для безпеки України — від повної автаркії до інтеграції в європейський оборонний ринок.
Що таке стратегічна автономія і чому вона важлива для України?
Стратегічна автономія — це здатність держави або блоку (ЄС) проводити самостійну зовнішню та безпекову політику без надмірної залежності від інших. Для України це означає необхідність розбудови власних оборонних, технологічних та економічних спроможностей, щоб не залежати від рішень жодної зовнішньої сили — незалежно від того, який сценарій глобального порядку реалізується.
Висновок
Доповідь Bruegel 2025 року окреслює три принципово різні сценарії для нового світового порядку, і в кожному з них Україна стоїть перед унікальними викликами та можливостями. Від хаотичної мультиполярності, де безпекові гарантії для України зведені до мінімуму, до відродженого мультилатералізму з реальною перспективою вступу до НАТО та ЄС — діапазон можливих майбутніх надзвичайно широкий.
Єдине, що залишається незмінним у всіх сценаріях: Україна має будувати стратегічну автономію вже зараз — нарощувати ОПК, інтегруватися в європейський оборонний ринок, диверсифікувати торгівлю і розвивати технологічний потенціал. Бо саме ця підготовка визначить, чи стане Україна суб’єктом нового світового порядку — або залишиться його об’єктом.
Джерело: Sapir, A., Kirkegaard, J.F. & Zettelmeyer, J. (2025). Geopolitical shifts and their economic impacts on Europe: short‑term risks, medium‑term scenarios and policy choices. Bruegel Report 01/25.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
