Тіньовий флот Росії проти водолазів: як морська блокада змінила власника

У ніч проти 16 липня на аеродромі «Саки» в окупованому Криму згорів російський фронтовий бомбардувальник Су-24М — його знищили бойові водолази Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії. Перший ударний дрон влучив у носову частину, другий — у район паливних баків; літак, за повідомленням командувача НГУ Олександра Півненка, саме готувався до бойового вильоту. Тієї самої ночі Сили безпілотних систем відзвітували про ураження одинадцяти суден тіньового флоту Росії в Чорному та Азовському морях. І в цих двох новинах однієї ночі найважливіше слово — не «бомбардувальник» і навіть не «Саки», а «водолази».

Водолаз, який знищує літак, стає в ряд, де вже давно тісно: морські піхотинці, які четвертий рік воюють у донбаському степу, не бачачи моря; льотчики, що пересіли за пульти наземних комплексів; флагман флоту, якого немає, — бо флагманом флоту, якого немає, став безекіпажний катер розміром із рибальський човен; тракторист зразка двадцять другого року, який тягнув ворожий танк, наче причіп із сіном; поштовий безпілотник, що розвозить не посилки; і танкер під прапором Габону чи Коморських островів, якого офіційно не існує в жодному прозорому реєстрі, але який цілком реально горить у Азовському морі. Цей ряд — не колекція курйозів війни, а її нова мапа: стихії помінялися місцями, і море тепер там, де вигідніше воювати, а не там, де вода.

Судно в нічному морі — ілюстрація до ударів по тіньовому флоту Росії в Чорному та Азовському морях
Судно в нічному морі. Фото: Andrii Sharpilo, Unsplash

Удари по тіньовому флоту: арифметика однієї ночі

Фактична сторона виглядає так. За повідомленням командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді, в ніч проти 16 липня уражено одинадцять суден: п’ять нафтових танкерів, танкер-газовоз, три суховантажі та два буксири — десять цілей у Чорному морі, одна в Азовському. Це підтверджують незалежні одне від одного українські видання — LB.ua, ZN.ua, РБК-Україна, «Цензор». Ширша рамка: за даними того ж командування, з 6 по 16 липня в межах операції «МоЛоЧКа» уражено 147 суден російського тіньового флоту — 117 в Азовському морі та 30 у Чорному; галузева судноплавна преса пише про приблизно півтори сотні цілей за десять днів.

Тут потрібна чесна обмовка, яка відокремлює факт від інтерпретації: це цифри української сторони, незалежної верифікації стану кожного окремого судна немає і найближчим часом не буде — страхувальники й судновласники тіньового флоту мовчазні за визначенням, у цьому весь сенс його «тіньовості». Але масштаб кампанії, її географія і сама зміна цілей — від військових кораблів до комерційних танкерів — сумнівів не викликають і збігаються в усіх доступних джерелах.

Морська блокада навпаки

Щоб побачити перевернутий масштаб, варто повернутися в лютий 2022 року, коли російський флот замкнув українські порти, зерно стояло в елеваторах, а флагман «Гетьман Сагайдачний» довелося затопити у власній гавані, — і порівняти ту картинку з нинішньою, в якій країна, що формально не має великого надводного флоту, тримає під вогнем морську торгівлю ядерної держави. Тіньовий флот Росії — це, за оцінкою, яку наводив Володимир Зеленський, близько півтори тисячі суден, з яких під санкціями лише понад шістсот; за галузевими підрахунками, на піку йшлося про кожен шостий танкер планети. Увесь цей флот був створений з однією метою — обходити стелю цін на нафту в шістдесят доларів, запроваджену західними партнерами ще 2022 року.

Європейський Союз тим часом дописує дев’ятнадцятий пакет санкцій, серед іншого — проти тіньового флоту та пов’язаних із ним фінансових установ. Санкційна бюрократія рухається зі швидкістю пакетів, морські дрони — зі швидкістю операцій; і якщо санкція проти конкретного танкера означає, що йому складніше знайти страховика, то влучання в конкретний танкер означає, що страховик уже не потрібен. Це не заклик і не прогноз, це спостереження за тим, як інструмент, що його Захід чотири роки конструював на папері, Україна відтворила в металі.

Переговори, яких немає, і переговори, які є

Дипломатичний трек тим часом виглядає завмерлим: двадцятивосьмипунктний план Трампа, представлений у листопаді минулого року, Київ відхилив і, за даними New York Post, домагається нових умов; саміт за участю США, України та Росії не планується, системних переговорів немає, хоча Bloomberg ще навесні писав, що Вашингтон хотів угоди до 4 липня. Москва, як фіксують аналітики Russia Matters, наполягає, що не погодиться на відхід від «духу й букви» торішнього аляскинського саміту. Це факти. Далі — інтерпретація.

Мейнстрімне прочитання нічних зведень просте: ще одинадцять суден — рядок статистики успіхів, що стоїть у стрічці між обстрілом Запоріжжя і призначенням нового уряду. Але якщо переставити рамку, виявиться, що справжні переговори перемістилися туди ж, куди й сама війна, — на воду: кожен уражений танкер — це аргумент, сформульований мовою фрахтових ставок і страхових премій, і Росія відповідає на нього не нотами, а перестановкою суден між морями. Історія, яка почалася з того, що Росія закрила Україні море, дійшла до точки, в якій Україна закриває море Росії; блокований і блокуючий помінялися місцями, і саме ця рокіровка, а не кількість пунктів у черговому плані, є реальним змістом липня 2026 року.

Державоцентрична оптика, яка звикла шукати війну на карті областей і у відсотках окупованої території, тут виявляє свою неспроможність: за нею Росія, що утримує п’яту частину України, виглядає стороною, яка диктує умови, — тоді як у морській бухгалтерії, де рахують не кілометри, а судна, премії та обхідні маршрути, диктує умови той, чиї дрони долітають до рейдів і якірних стоянок. Війна розшарувалася на кілька літописів, і літопис моря пишеться зовсім не тим почерком, що літопис суходолу.

Тому водолаз біля палаючого бомбардувальника — деталь не курйозна, а точна: у війні, де стихії помінялися місцями, сухопутна країна виграє морську блокаду, а морська держава ховає флот у портах і реєстрах. І коли колись історики питатимуть, де насправді писався текст майбутнього миру, відповідь, схоже, буде не «на Алясці» і не «у двадцяти восьми пунктах», а в нічних вахтових журналах Азовського й Чорного морів — тим самим почерком, яким цієї ночі було вписано одинадцять суден і один Су-24М.

Джерела

Обговорити цю тему з ШІ-асистентом
Постав уточнюючі запитання, попроси контекст чи суміжні матеріали — асистент відповість за цим матеріалом.
Запитати ШІ →

ВАРТО УВАГИ