За даними Financial Times та низки західних ЗМІ, президент Володимир Зеленський готується оголосити план проведення президентських виборів та загальнонаціонального референдуму щодо потенційної мирної угоди з РФ навесні 2026 року (орієнтовно до 15 травня). Ініціатива безпосередньо пов’язана з тиском адміністрації Дональда Трампа, яка ставить проведення цих голосувань умовою для запуску пакета американських безпекових гарантій та післявоєнної підтримки України. Це створює унікальний прецедент для української політичної системи: вперше пропонується поєднати загальнонаціональні вибори й плебісцит щодо стратегічних параметрів миру в умовах триваючої війни та дії воєнного стану, всупереч раніше задекларованій позиції Верховної Ради про неможливість виборів до завершення бойових дій.
За інформацією FT, Reuters та інших медіа, Зеленський має намір 24 лютого 2026 року, у другу річницю повномасштабного вторгнення, оголосити план одночасного проведення виборів і референдуму. Голосування мають відбутися до середини травня 2026 року — це дедлайн, на якому наполягає Вашингтон у контексті узгодженого «плану миру». Паралельно відбулися щонайменше два раунди переговорів між американською та українською сторонами (зокрема в Абу-Дабі), де обговорювалася схема, за якою будь-яка угода з РФ має бути винесена на референдум, синхронізований із національними виборами. Європейські чиновники визнають, що цей графік є «дуже амбітним» і залежить від досягнення хоча б рамкової домовленості з РФ та зниження інтенсивності бойових дій.
Зміст «плану миру» та територіальне питання
Згідно з витоками інформації, США просувають модель, за якої Київ має погодитися на суттєві територіальні поступки, включно з де-факто визнанням російського контролю над значною частиною Донбасу. Статус окупованих територій Запорізької та Херсонської областей залишається предметом торгу. В обмін Україна отримує пакет довгострокових безпекових гарантій та фінансових зобов’язань, потенційно у форматі, наближеному до членства в НАТО, але без формальної інтеграції. Остаточні параметри угоди залишаються предметом жорстких переговорів.
Правові суперечності
Правовий контекст в Україні є складним для такого сценарію. Конституція забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, і цю норму неможливо змінити, доки він триває. У березні 2025 року Верховна Рада спеціальною резолюцією підтвердила неможливість виборів під час війни. Для реалізації нинішнього плану знадобляться спеціальні закони, що створює ризик ситуативної адаптації конституційних рамок під політичний запит.
Політичні цілі Офісу президента
Мета влади полягає в отриманні оновленого демократичного мандата для Зеленського в момент стабілізації фронту. Референдум дозволяє розподілити відповідальність за болючі поступки між владою й суспільством, подаючи результат як «рішення народу». Це також ускладнює можливість опозиції переграти угоду в майбутньому. Проте влада змушена балансувати між зовнішнім тиском та ризиком внутрішньої делегітимізації.
Позиція США та союзників
Адміністрація США прагне досягти рамкової угоди вже в березні 2026 року, щоб вивести війну з фази високої інтенсивності до початку активних внутрішньополітичних процесів у самих Штатах. Залучення осіб, наближених до Трампа (як-от Джаред Кушнер), підкреслює персоналізований характер цієї політики. Європейські союзники розділені: Західна Європа бачить у цьому шанс на стабілізацію, тоді як Східна Європа застерігає від прецеденту винагороди агресора.
Ризики та виклики
- Безпека: Масштабні обстріли, участь фронтовиків та мільйонів біженців потребують надскладних механізмів голосування, вразливих до фальсифікацій.
- Поляризація: Існує загроза розколу на «партію миру» та «партію справедливості», що може набути екзистенційного характеру.
- Інституційна стійкість: Порушення конституційних обмежень підірве довіру до правопорядку України на міжнародній арені.
Можливі сценарії
- Оптимістичний: Зниження інтенсивності боїв, досягнення компромісу та вибори за графіком.
- Альтернативний: Перенесення голосувань на другу половину 2026 року для кращої підготовки, що може призвести до скорочення американської допомоги.
- Кризовий: Угоду не досягнуто, вибори не проводяться, що посилює внутрішню політичну турбулентність та втому союзників.
Критичною умовою мінімізації шкоди є прив’язка будь-яких голосувань до реального припинення вогню та збереження суб’єктності України в умовах зовнішнього тиску.
Читайте також:
