Майже три сотні мігрантів, яких раптово депортували до Панами зі США в рамках нової міграційної політики, були ізольовані в готелі, що на кілька днів став для них фактично в’язницею. Деякі з них хотіли отримати притулок у США, але опинилися у правовій невизначеності та ворожому середовищі, де їм майже не залишили шансів звернутися по захист – більшість повернули до країн походження під тиском або через незнання альтернатив, а кілька спроб подати на притулок у Панамі були негайно відхилені.
Згодом мігрантів перевозили до таборів у джунглях Дорієн, а після тиску правозахисників — відпустили із дозволами лише на 90 днів проживати, але не працювати. Волонтери та благодійники допомагали їм із побутом, але офіційної підтримки від спасенних майже не було. Більшість мріє потрапити до США і не бачить свого майбутнього у Панамі, тому чимало з них вирішують знову ризикувати і рушати далі на північ, незважаючи на невизначеність та ризик депортації.
