Китай відіграє суперечливу роль у війні Росії проти України: офіційно закликає до миру й розвиває торговельні відносини з Києвом, натомість фактично підтримує Москву економічно й технологічно. Підтримка російської економіки, поставки критичних компонентів для виробництва зброї та співпраця в оборонній сфері дозволяють РФ продовжувати агресію. Водночас, українська економіка залишається залежною від китайських імпортних товарів і збуту аграрної продукції, що ускладнює вибудовування однозначної політики щодо Пекіна.
Китай уникає активного тиску на Кремль і використовує війну для посилення свого впливу, не реагуючи на прохання Києва обмежити підтримку Росії. Намагання залучити Пекін до вирішення конфлікту завершилися невдачею: Китай отримує вигоду від послаблення західного впливу й побоюється втратити стратегічного союзника. Україна змушена враховувати геополітичні ризики співпраці з КНР у своїй зовнішній політиці.
