Куди зникли хлопці з 10–11 класів: що показало 1 вересня

Візуальний моніторинг фото- та відеоматеріалів зі святкування Дня знань 1 вересня 2026 року в українських містах фіксує виражену гендерну асиметрію: якщо в початковій школі (1–4 класи) співвідношення хлопчиків та дівчаток перебуває у межах природного демографічного балансу (близько 50/50), то у випускних 10–11 класах частка юнаків різко скорочується, становлячи у деяких академічних ліцеях лише 15–25% очного складу.

Тернопіль (Тернопільський академічний ліцей «Українська гімназія» ім. І. Франка): На фотографіях з урочистостей випускників на Театральному майдані зафіксовано лінійку 11-х класів у білому вбранні, де абсолютну більшість складають дівчата, а хлопці присутні в мінімальній кількості (поодинокі групи з краю шеренги), тоді як у молодших класах пропорція рівномірна. Першоджерело: репортаж та фотогалерея видання «20 хвилин» — Перший дзвоник у тернопільських школах (Українська гімназія), а також матеріал Свято Першого дзвоника в школах Тернополя.

Одеська область (Південна Бессарабія — Кілія, Ізмаїл, Білгород-Дністровський): Фоторепортажі регіональних медіа з лінійок молодшої та середньої школи демонструють нормальний паритет статей серед першокласників під святковими арками та на подвір’ях шкіл, тоді як серед старших підлітків простежується кількісна перевага дівчат. Першоджерело: репортаж видання «Бессарабія INFORM» — Як пройшли перші дзвоники у навчальних закладах Кілії, Ізмаїла та Білгород-Дністровського.

Київська область (Ірпінь): Відеофіксація навчального процесу та урочистих заходів 1 вересня в кабінетах та укриттях початкової школи підтверджує рівномірне наповнення класів хлопчиками й дівчатками без перекосів. Першоджерело: сюжет інформаційного агентства ITV на YouTube.

Наявність системного відтоку старшокласників чоловічої статі офіційно визнана на найвищому державному рівні. Екс-міністр освіти і науки України Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді публічно заявив, що держава спостерігає тенденцію виїзду дітей за кордон саме у 10–11 класах, наголосивши, що це стосується насамперед хлопців. Першоджерело: заява міністра в парламенті, зафіксована інформаційними агентствами — LB.ua / Інтерфакс-Україна: Міністр освіти: багато старшокласників, особливо хлопчиків, виїжджають за кордон.

Аналіз ключових факторів диспропорції

Превентивна міграція до досягнення 18 років: сім’ї прагнуть вивезти юнаків віком 15–17 років за межі України для продовження навчання в європейських школах, коледжах та підготовчих курсах до моменту досягнення ними повноліття й виникнення обмежень на перетин кордону.

Перехід на дистанційне та сімейне навчання: Частина старшокласників, які вже перебувають за кордоном, формально залишаються в реєстрах українських закладів задля отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту, проте фізично на лінійках та уроках відсутні.

Переорієнтація після 9 класу на коледжі: Традиційно юнаки частіше за дівчат обирають вступ до закладів фахової передвищої освіти (професійні та технічні коледжі, ІТ-напрями, транспорт і будівництво), що природно зменшує частку хлопців у класичних академічних ліцеях із поглибленим гуманітарним чи економічним профілем.

Зафіксована у відкритих джерелах диспропорція демонструє не просто локальну вибірку окремих ліцеїв, а є візуальним маркером масштабнішого демографічного процесу, що веде до дефіциту абітурієнтів-юнаків в українських університетах та несе довгострокові виклики для відновлення людського капіталу в країні.

Олексій Мацука, matsuka.online

ВАРТО УВАГИ