Реформи в Україні під час війни: аналіз 23 518 публікацій Facebook за березень 2026

КОРОТКО:

Українці не сперечаються про реформи у соцмережах. Вони критикують – одностайно, різко і майже монологічно. Єдиний виняток – реформа освіти.

Ми проаналізували 23 518 постів і коментарів у Facebook за березень 2026, у яких згадувалося слово «реформа». Розподілили їх за 6 напрямами (оборонна, антикорупційна, цифрова, економічна, соціальна, інституційна) і відокремили два шари: шар обсягу – 11 899 тематично розмічених одиниць (про що говорять) і шар емоційного наративу – 822 одиниці з вираженим позитивом або негативом (як говорять).

Ключове:
– У шарі наративу співвідношення негатив:позитив – приблизно 9:1. У антикорупційній реформі – до 25:1.
– НУШ (реформа освіти) – єдиний напрям, де голоси «за» і «проти» приблизно рівні.
– Реформа ТЦК, формально неіснуюча як окрема, домінує в оборонному сегменті за обсягом і тоном.
– Інавтентична активність у коментарях про антикорупційну реформу – 15-16% проти базових 13,2%. Сигнал про цілеспрямований інформаційний тиск на тему.

Нижче – повна методологія, розподіл по кожному з 6 напрямів, ключові наративи і топ-голоси дискусії.


Цей матеріал аналітичної групи Олексія Мацуки (matsuka.online) про сприйняття реформ в Україні побудований на прозорій двошаровій методології, яка чесно відповідає на два різних питання: хто і про що говорить (шар обсягу) та яка емоційна оцінка реформ (шар наративу). Головна знахідка: реформи в публічному FB-полі в березні 2026 обговорюються активно, але емоційно оцінюються майже виключно критично, і дві теми, антикорупційна і оборонна, при цьому несуть найбільший шар координованої неаутентичної активності.

Вибірка: 23 518 записів українського сегмента Facebook за 01-31.03.2026, експортована за ключем «реформ*». Тобто кожен запис у файлі гарантовано містить корінь «реформ» – це дає чесну базу для кількісних тверджень про обсяг дискурсу.

Але ці 23 518 неоднорідні за аналітичною придатністю:

  • У 49,8% постів і 62% коментарів поле sentiment має значення NaN – автоматичний класифікатор не зміг визначити тональність. Робити висновки про «настрій» на повному масиві некоректно.
  • У 88,3% записів тональність нейтральна або NaN – це переважно інформаційно-технічні повідомлення (ВР розглянула, МО запустило, громада приєдналась).
  • Лише 2 325 записів (9,9%) мають чітко марковану тональність позитив або негатив.

Тому статистика будується на двох шарах:

ШарЩо цеК-тьПости / КоментаріДля чого
Шар A (обсяг)Записи з тематичним матчем до однієї з 6 реформених підкатегорій11 8997 827 / 4 072Обсяг дискусії, топ-джерела, пікові дні
Шар B (наратив)Шар A ∩ POSITIVE/NEGATIVE822182 / 640Емоційний сигнал, частки неавтентичної активності

Решта 11 619 записів з повного файлу не потрапили в шар A: це абстрактні згадки «реформ» без прив’язки до конкретної теми, або суміжні матеріали (трудовий кодекс, пасивні коментарі на кшталт «ця реформа не начасі»). Вони – валідні дані про загальний фон, але не про конкретний реформений дискурс.

Про які реформи говорять найбільше

У шарі A (11 899 тематично атрибутованих записів) розподіл такий:

Вимір стійкостіЗаписів у шарі AПостівКоментарівСумарний engagement постів
Антикорупційна4 0672 5441 523179 023
Економічна (ФОП, ПДВ, приватизація, держкомпанії)3 7862 884902131 298
Соціальна (НУШ, профільна школа, медицина)3 7282 3051 42392 670
Оборонна (ТЦК, мобілізація, МО)2 7491 935814101 986
Інституційна (ВР, децентралізація, ОТГ)1 29996333645 015
Цифрова (Дія, цифровізація)8427548822 860

Сума по темах більша за 11 899, бо один запис може потрапити в кілька підкатегорій (наприклад, «антикорупційна + судова реформа»).

Що читається:

  • Антикорупційна реформа – лідер за обсягом. 4 067 записів, 34% шару A. Дискусія про НАБУ/САП/прокуратуру домінує у реформенному полі березня.
  • Економічна реформа – другий центр. 3 786 записів, переважно про ФОП/ПДВ (боротьба з наслідками законопроєкту про скасування спрощеної системи) та приватизацію держкомпаній.
  • Соціальна реформа має унікальну структуру: майже 40% контенту в ній – коментарі, тобто це тема з найвищою дискусійною активністю (не просто «оголошення», а діалог).
  • Цифрова – найменша за обсягом, 842 записи.

Який емоційний сигнал у реформеному дискурсі

У шарі B (822 записи з чітко маркованою тональністю) розклад такий. Пам’ятаймо про малу базу – це діапазон сигналу, а не точна статистика.

Вимірn (B)POSNEGNEG:POS (орієнтовно)Середній scoreІнтерпретація
Антикорупційна25810248≈25:1−0,54Практично немає голосів підтримки
Оборонна (ТЦК, мобілізація)24219223≈12:1−0,46Масова фрустрація, точкові позитиви
Економічна11710107≈11:1−0,44Реакція на ФОП/ПДВ – переважно негативна
Інституційна72765≈9:1−0,37Критика Ради/Кабміну
Цифрова25421≈5:1−0,36Найменша база – висновки якісні, не кількісні
Соціальна25253199≈4:1−0,37Єдиний блок із вагомим шаром позитиву (21%)

Ключові висновки з шару B:

  1. Жоден реформений вимір не має нетто-позитивного емоційного поля. Навіть соціальна реформа (найсприятливіша) дає 4 негативних голоси на кожен позитивний.
  2. Антикорупційна реформа – найбільш темний вузол. На 258 опінійованих записів – 248 негативних і 10 позитивних. Цей розрив критичний: саме антикорупція є ключовою умовою євроінтеграції, але у публічному полі її майже ніхто не захищає.
  3. Соціальна реформа – єдиний блок, де позитив помітний. 53 позитивних записи. Змістовно – переважно локальні історії про шкільне харчування, пілотні ліцеї профільної старшої школи.
  4. Цифровий блок має замалу базу для кількісних висновків (n=25). Але навіть у цій малій вибірці 4:21 – тобто домінує критика.

Частка неавтентичної активності

Окремо порахували частку акторів, маркованих системою як inauthentic_behavior (координована неавтентична поведінка). Baseline різні для постів і коментарів:

  • По шару A (пости): середнє 2,5% неавтентичних
  • По шару A (коментарі): середнє 13,2% неавтентичних

Це важливо: неавтентичність живе переважно в коментарях, не в публікаціях. Пости генерують люди, а ІПсО-шум коментарів – керовані мережі.

По темах (шар A, коментарі – саме там показовий сигнал):

  • Антикорупційна: 15-16% неавтентичних коментарів – найвище
  • Оборонна: 12-13%
  • Інституційна: 11-12%
  • Економічна: 9-10%
  • Соціальна: 7-8%
  • Цифрова: 4-5%

Якісний патерн підтверджується на сирому матеріалі: окремі акаунти (приклад: «Viktor Tymchuk», 121 коментар за березень) розкидають ідентичні есе під антикорупційним і оборонним контентом.

Хто формує порядок денний. Топ-джерел у шарі A

Серед джерел, які опублікували щонайменше 5 реформених постів у березні, лідери за сумарним engagement:

Громадянський сектор і аналітика:

  • Центр Протидії Корупції (12 постів, 14 795 engagement, аудиторія 375K) – системна критика влади з антикорупційного кута
  • Фундація DEJURE (10 постів, 1 613) + Михайло Жернаков (5 постів, 1 238) – правова реформа
  • Юрій Ніколов (5 постів, 1 556) – розслідування корупції
  • ZN.UA (17 постів, 1 475) – медіа

Парламентсько-опозиційний кластер:

  • Європейська Солідарність центральна (13 постів, 3 980) + регіональні осередки – опозиційна лінія «реформи зупинено»
  • Лариса Білозір (14 постів, 12 184, верифіковано, нардеп) – парламентська експертиза
  • Марія Іонова (7 постів, 1 630) – нардеп
  • Ірина Геращенко (9 постів, 1 130) + Анастасія Радіна (5 постів, 1 184) – опозиційні нардепи
  • Борислав Береза (14 постів, 1 976, верифіковано, 339K аудиторія) – блогер

Індивідуальні коментатори/блогери:

  • Дмитро Биков (11 постів, 10 003) – блогер
  • Юрій Гончаренко (17 постів, 5 167) – геополітичні коментарі
  • Наталочка Биховець (6 постів, 4 849) – коментатор
  • Олег Попенко (11 постів, 2 792) – експерт з комунальних тарифів

Урядовий / інституційний голос:

  • Кабінет Міністрів України (5 постів, 1 393) – офіційна лінія
  • Оксен Лісовий (6 постів, 1 824) – міністр освіти, єдиний чинний міністр у топ-25

Спостереження: серед топ-джерел немає жодного чинного віцепрем’єра, секретаря РНБО або профільного міністра (крім Лісового). Вся реформена комунікація з боку уряду генерується від імені Кабміну загалом – і це 5 постів за місяць. Проти 12 постів ЦПК, 13+ постів Європейської Солідарності у різних кластерах і сумарно сотень постів в анти-реформеному/критичному регістрі.

Чотири дні, які задали тон березня

У шарі A пікові дні за кількістю опублікованих матеріалів:

  • 12 березня – 976 записів (абсолютний пік місяця). Дискурс домінантно соціальний (765 з 976 – НУШ/освіта/петиція проти реформи).
  • 20 березня – 591 запис. Міксований: економічний (ФОП/ПДВ) і оборонний (ТЦК).
  • 27 березня – 512 записів. Антикорупційні новини + вірусний пост про конфлікт фермерів з «Кернелом».
  • 26 березня – 485 записів. Кабінетні перестановки, призначення в МО.

Головні наративи

У шарі B на топ-залучених постах реконструюються чотири магістральні наративи:

  1. «ТЦК треба глибоко реформувати» – об’єднує низових активістів (Костира з 1 712 engagement, описує напад ТЦК на ветерана), нардепку Бобровську (480 engagement, текст про «десятки передруків» вимоги реформи) та мейнстрімних блогерів (Береза). Це органічна фрустрація, підсилена ІПсО, але не створена ним.
  2. «Влада саботує реформи, гроші ЄС під загрозою» – провідна лінія ЦПК, Європейської Солідарності, частини журналістики. Політичне обрамлення, в якому будь-яка конкретна реформа є доказом загального саботажу.
  3. «ФОП і ПДВ – злочин проти економіки» – економічна дискусія, що вийшла за межі фахових кіл завдяки вірусному постові фермера Марченка (25 077 engagement). Антиурядовий регістр, що зливається з популізмом.
  4. «НУШ треба зупинити» vs «НУШ треба захистити» – єдиний блок, де в публічному полі справді йде двостороння дискусія: петиція проти реформи набрала 25 000 голосів, але в коментарях Іванна Коберник та інші захисники реформи продукують вагомий позитивний контент.

Що це означає для стійкості держави

Стійкість у цифровому полі березня 2026 має чотири структурні характеристики:

  1. Уряд практично відсутній у реформеному дискурсі FB. З 7 827 постів шару A на офіційні державні акаунти припадає менше 2%. Реформена комунікація віддана опозиції, громадському сектору та блогерам.
  2. Критичне поле структуроване, позитивне – точкове. Критики (ЦПК, Європейська Солідарність, DEJURE, Ніколов) працюють системно, регулярно, у координованих кластерах. Позитивних голосів – кілька десятків, усі розосереджені (локальні адміністрації про шкільне харчування, окремі колумністи на захист НУШ).
  3. Антикорупційна і оборонна – дві найгірші точки. Одночасно: (а) найбільше негативу в шарі B, (б) найвища концентрація неавтентичних коментарів у шарі A. Там, де внутрішня уразливість максимальна, зовнішнє підсилення теж максимальне.
  4. Соціальна реформа – єдиний робочий приклад позитивної комунікації. Локальний PR через відчутний результат (харчування, обладнання, пілотні ліцеї). Ця модель не застосовується до інших реформ.

Три рекомендації для стратегічної комунікації

  1. Заповнити вакуум офіційної реформеної комунікації. 5 постів Кабміну за місяць проти десятків постів опонентів – це не «наше поле». Для дискурсу важлива не тільки частота, але й системність тематичних ліній.
  2. Перенести модель «шкільного харчування» на оборонну реформу. Єдиний кейс, де локальний, відчутний результат генерував органічний позитив. Аналог для ТЦК – «Резерв+ у конкретній громаді», «цифрова ВЛК без черги», «ТЦК без черги».
  3. Антикорупційна комунікація не вирішується повідомленнями. Вона вирішується результатами. В шарі B по антикорупції – 248 негативних і 10 позитивних. Заповнити цей розрив можна не PR-ом, а завершеним кейсом із приговором. До тих пір комунікаційне поле залишається вакуумом, який заповнюють неаутентичні актори.

Обмеження дослідження

  • Одна платформа. Тільки Facebook. Telegram, Twitter/X, TikTok, онлайн-медіа – поза вибіркою. Це означає: 23 518 – не «весь український дискурс», а «FB-сегмент активних україномовних користувачів, які пишуть про реформи».
  • Один місяць. Березень 2026.
  • Шар B має малу базу по окремих темах (цифрова n=25, інституційна n=72). Ratio там – якісні, не точні.
  • Вибірка відображає активне, не репрезентативне поле. Користувачі, які пишуть про реформи, не є зрізом суспільства.

FAQ

1. Скільки повідомлень про реформи проаналізовано в березні 2026?
Джерело – 23 518 одиниць з Facebook (12 180 постів + 11 338 коментарів), усі українською, з кореневим словом «реформ*». Після тематичного фільтра – 11 899 одиниць у 6 напрямах. Емоційно-поляризований шар (POS/NEG) – 822 одиниці. Період: 01-31.03.2026.

2. Які напрями реформ найбільше обговорюють українці у Facebook?
За обсягом (Шар A, N=11 899): оборонна реформа – найактивніша, далі антикорупційна, економічна, соціальна, цифрова, інституційна. За емоційною вагою (Шар B, N=822) – найрізкіший негативний сигнал генерують антикорупційна і оборонна реформи.

3. Чому навколо антикорупційної реформи стільки негативу?
У Шарі B коментарів із цієї теми відношення NEG:POS – приблизно 25:1. Дискурс зосереджений на звинуваченнях у саботажі, конкретних справах НАБУ/САП/ВАКС, критиці судової гілки. Позитивні згадки – одиничні. Додатковий маркер: інавтентична активність у коментарях – 15-16% проти базових 13,2%.

4. Чи вважається реформа ТЦК частиною оборонної реформи?
Формально ТЦК і мобілізація – адміністративні процеси, не окрема реформа. Але в публічному дискурсі українці розглядають їх як ключовий елемент оборонної реформи. У датасеті тема «ТЦК треба реформувати» – один із найчастотніших наративів із домінуванням негативного тону.

5. Що означає «інавтентична активність» у моніторингу?
Маркер у даних – поведінкові патерни, що вказують на координовану або штучну активність (боти, фейкові акаунти, immature accounts). Базова частка: пости – 2,5%, коментарі – 13,2%. Перевищення базової лінії у конкретному сегменті – сигнал про інформаційну операцію або цільовий тиск.

6. Чому методологія аналізу двошарова?
Шар A (обсяг, N=11 899) показує, про що говорять українці. Шар B (наратив, N=822) показує, як говорять. Змішування шарів видає volume за sentiment і спотворює висновки. Розділення дає чесну картину: широкий інтерес до теми ≠ поляризована емоційна дискусія.

7. Які обмеження дослідження?
(1) Одна платформа – Facebook, без міжплатформного зіставлення. (2) Один місяць – березень 2026. (3) Приблизно 50% записів без міток sentiment (класифікатор не впорався) – вони не входять у Шар B. (4) Малі підвиборки в окремих підтемах (N<50) – дають тренд, не статистику.

8. Яка реформа має найбільш збалансовану дискусію?
НУШ (Нова українська школа) – єдиний напрям, де POS і NEG згадки приблизно збалансовані. Це свідчить про реальний суспільний діалог, а не одностороннє домінування критики чи підтримки. У решті напрямів переважає негативний полюс.


Аналіз: Олексій Мацука. Метод: pandas + ручна верифікація. Вибірка: 23 518 записів FB за 01-31.03.2026.


ЧИТАЙТЕ ІНШІ ДОСЛІДЖЕННЯ на matsuka.online:

Настрої українців про євроінтеграцію у 2026: тематичний аналіз 1 642 коментарів

Буданов: образ наступного кандидата в президенти або репетиція майбутньої антикампанії проти нього

Обговорити цю тему з ШІ-асистентом
Постав уточнюючі запитання, попроси контекст чи суміжні матеріали — асистент відповість за цим матеріалом.
Запитати ШІ →

ВАРТО УВАГИ