КОРОТКО:
Українці не сперечаються про реформи у соцмережах. Вони критикують – одностайно, різко і майже монологічно. Єдиний виняток – реформа освіти.
Ми проаналізували 23 518 постів і коментарів у Facebook за березень 2026, у яких згадувалося слово «реформа». Розподілили їх за 6 напрямами (оборонна, антикорупційна, цифрова, економічна, соціальна, інституційна) і відокремили два шари: шар обсягу – 11 899 тематично розмічених одиниць (про що говорять) і шар емоційного наративу – 822 одиниці з вираженим позитивом або негативом (як говорять).
Ключове:
– У шарі наративу співвідношення негатив:позитив – приблизно 9:1. У антикорупційній реформі – до 25:1.
– НУШ (реформа освіти) – єдиний напрям, де голоси «за» і «проти» приблизно рівні.
– Реформа ТЦК, формально неіснуюча як окрема, домінує в оборонному сегменті за обсягом і тоном.
– Інавтентична активність у коментарях про антикорупційну реформу – 15-16% проти базових 13,2%. Сигнал про цілеспрямований інформаційний тиск на тему.
Нижче – повна методологія, розподіл по кожному з 6 напрямів, ключові наративи і топ-голоси дискусії.
Цей матеріал аналітичної групи Олексія Мацуки (matsuka.online) про сприйняття реформ в Україні побудований на прозорій двошаровій методології, яка чесно відповідає на два різних питання: хто і про що говорить (шар обсягу) та яка емоційна оцінка реформ (шар наративу). Головна знахідка: реформи в публічному FB-полі в березні 2026 обговорюються активно, але емоційно оцінюються майже виключно критично, і дві теми, антикорупційна і оборонна, при цьому несуть найбільший шар координованої неаутентичної активності.
Вибірка: 23 518 записів українського сегмента Facebook за 01-31.03.2026, експортована за ключем «реформ*». Тобто кожен запис у файлі гарантовано містить корінь «реформ» – це дає чесну базу для кількісних тверджень про обсяг дискурсу.
Але ці 23 518 неоднорідні за аналітичною придатністю:
- У 49,8% постів і 62% коментарів поле
sentimentмає значення NaN – автоматичний класифікатор не зміг визначити тональність. Робити висновки про «настрій» на повному масиві некоректно. - У 88,3% записів тональність нейтральна або NaN – це переважно інформаційно-технічні повідомлення (ВР розглянула, МО запустило, громада приєдналась).
- Лише 2 325 записів (9,9%) мають чітко марковану тональність позитив або негатив.
Тому статистика будується на двох шарах:
| Шар | Що це | К-ть | Пости / Коментарі | Для чого |
|---|---|---|---|---|
| Шар A (обсяг) | Записи з тематичним матчем до однієї з 6 реформених підкатегорій | 11 899 | 7 827 / 4 072 | Обсяг дискусії, топ-джерела, пікові дні |
| Шар B (наратив) | Шар A ∩ POSITIVE/NEGATIVE | 822 | 182 / 640 | Емоційний сигнал, частки неавтентичної активності |
Решта 11 619 записів з повного файлу не потрапили в шар A: це абстрактні згадки «реформ» без прив’язки до конкретної теми, або суміжні матеріали (трудовий кодекс, пасивні коментарі на кшталт «ця реформа не начасі»). Вони – валідні дані про загальний фон, але не про конкретний реформений дискурс.
Про які реформи говорять найбільше
У шарі A (11 899 тематично атрибутованих записів) розподіл такий:
| Вимір стійкості | Записів у шарі A | Постів | Коментарів | Сумарний engagement постів |
|---|---|---|---|---|
| Антикорупційна | 4 067 | 2 544 | 1 523 | 179 023 |
| Економічна (ФОП, ПДВ, приватизація, держкомпанії) | 3 786 | 2 884 | 902 | 131 298 |
| Соціальна (НУШ, профільна школа, медицина) | 3 728 | 2 305 | 1 423 | 92 670 |
| Оборонна (ТЦК, мобілізація, МО) | 2 749 | 1 935 | 814 | 101 986 |
| Інституційна (ВР, децентралізація, ОТГ) | 1 299 | 963 | 336 | 45 015 |
| Цифрова (Дія, цифровізація) | 842 | 754 | 88 | 22 860 |
Сума по темах більша за 11 899, бо один запис може потрапити в кілька підкатегорій (наприклад, «антикорупційна + судова реформа»).
Що читається:
- Антикорупційна реформа – лідер за обсягом. 4 067 записів, 34% шару A. Дискусія про НАБУ/САП/прокуратуру домінує у реформенному полі березня.
- Економічна реформа – другий центр. 3 786 записів, переважно про ФОП/ПДВ (боротьба з наслідками законопроєкту про скасування спрощеної системи) та приватизацію держкомпаній.
- Соціальна реформа має унікальну структуру: майже 40% контенту в ній – коментарі, тобто це тема з найвищою дискусійною активністю (не просто «оголошення», а діалог).
- Цифрова – найменша за обсягом, 842 записи.
Який емоційний сигнал у реформеному дискурсі
У шарі B (822 записи з чітко маркованою тональністю) розклад такий. Пам’ятаймо про малу базу – це діапазон сигналу, а не точна статистика.
| Вимір | n (B) | POS | NEG | NEG:POS (орієнтовно) | Середній score | Інтерпретація |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Антикорупційна | 258 | 10 | 248 | ≈25:1 | −0,54 | Практично немає голосів підтримки |
| Оборонна (ТЦК, мобілізація) | 242 | 19 | 223 | ≈12:1 | −0,46 | Масова фрустрація, точкові позитиви |
| Економічна | 117 | 10 | 107 | ≈11:1 | −0,44 | Реакція на ФОП/ПДВ – переважно негативна |
| Інституційна | 72 | 7 | 65 | ≈9:1 | −0,37 | Критика Ради/Кабміну |
| Цифрова | 25 | 4 | 21 | ≈5:1 | −0,36 | Найменша база – висновки якісні, не кількісні |
| Соціальна | 252 | 53 | 199 | ≈4:1 | −0,37 | Єдиний блок із вагомим шаром позитиву (21%) |
Ключові висновки з шару B:
- Жоден реформений вимір не має нетто-позитивного емоційного поля. Навіть соціальна реформа (найсприятливіша) дає 4 негативних голоси на кожен позитивний.
- Антикорупційна реформа – найбільш темний вузол. На 258 опінійованих записів – 248 негативних і 10 позитивних. Цей розрив критичний: саме антикорупція є ключовою умовою євроінтеграції, але у публічному полі її майже ніхто не захищає.
- Соціальна реформа – єдиний блок, де позитив помітний. 53 позитивних записи. Змістовно – переважно локальні історії про шкільне харчування, пілотні ліцеї профільної старшої школи.
- Цифровий блок має замалу базу для кількісних висновків (n=25). Але навіть у цій малій вибірці 4:21 – тобто домінує критика.
Частка неавтентичної активності
Окремо порахували частку акторів, маркованих системою як inauthentic_behavior (координована неавтентична поведінка). Baseline різні для постів і коментарів:
- По шару A (пости): середнє 2,5% неавтентичних
- По шару A (коментарі): середнє 13,2% неавтентичних
Це важливо: неавтентичність живе переважно в коментарях, не в публікаціях. Пости генерують люди, а ІПсО-шум коментарів – керовані мережі.
По темах (шар A, коментарі – саме там показовий сигнал):
- Антикорупційна: 15-16% неавтентичних коментарів – найвище
- Оборонна: 12-13%
- Інституційна: 11-12%
- Економічна: 9-10%
- Соціальна: 7-8%
- Цифрова: 4-5%
Якісний патерн підтверджується на сирому матеріалі: окремі акаунти (приклад: «Viktor Tymchuk», 121 коментар за березень) розкидають ідентичні есе під антикорупційним і оборонним контентом.
Хто формує порядок денний. Топ-джерел у шарі A
Серед джерел, які опублікували щонайменше 5 реформених постів у березні, лідери за сумарним engagement:
Громадянський сектор і аналітика:
- Центр Протидії Корупції (12 постів, 14 795 engagement, аудиторія 375K) – системна критика влади з антикорупційного кута
- Фундація DEJURE (10 постів, 1 613) + Михайло Жернаков (5 постів, 1 238) – правова реформа
- Юрій Ніколов (5 постів, 1 556) – розслідування корупції
- ZN.UA (17 постів, 1 475) – медіа
Парламентсько-опозиційний кластер:
- Європейська Солідарність центральна (13 постів, 3 980) + регіональні осередки – опозиційна лінія «реформи зупинено»
- Лариса Білозір (14 постів, 12 184, верифіковано, нардеп) – парламентська експертиза
- Марія Іонова (7 постів, 1 630) – нардеп
- Ірина Геращенко (9 постів, 1 130) + Анастасія Радіна (5 постів, 1 184) – опозиційні нардепи
- Борислав Береза (14 постів, 1 976, верифіковано, 339K аудиторія) – блогер
Індивідуальні коментатори/блогери:
- Дмитро Биков (11 постів, 10 003) – блогер
- Юрій Гончаренко (17 постів, 5 167) – геополітичні коментарі
- Наталочка Биховець (6 постів, 4 849) – коментатор
- Олег Попенко (11 постів, 2 792) – експерт з комунальних тарифів
Урядовий / інституційний голос:
- Кабінет Міністрів України (5 постів, 1 393) – офіційна лінія
- Оксен Лісовий (6 постів, 1 824) – міністр освіти, єдиний чинний міністр у топ-25
Спостереження: серед топ-джерел немає жодного чинного віцепрем’єра, секретаря РНБО або профільного міністра (крім Лісового). Вся реформена комунікація з боку уряду генерується від імені Кабміну загалом – і це 5 постів за місяць. Проти 12 постів ЦПК, 13+ постів Європейської Солідарності у різних кластерах і сумарно сотень постів в анти-реформеному/критичному регістрі.
Чотири дні, які задали тон березня
У шарі A пікові дні за кількістю опублікованих матеріалів:
- 12 березня – 976 записів (абсолютний пік місяця). Дискурс домінантно соціальний (765 з 976 – НУШ/освіта/петиція проти реформи).
- 20 березня – 591 запис. Міксований: економічний (ФОП/ПДВ) і оборонний (ТЦК).
- 27 березня – 512 записів. Антикорупційні новини + вірусний пост про конфлікт фермерів з «Кернелом».
- 26 березня – 485 записів. Кабінетні перестановки, призначення в МО.
Головні наративи
У шарі B на топ-залучених постах реконструюються чотири магістральні наративи:
- «ТЦК треба глибоко реформувати» – об’єднує низових активістів (Костира з 1 712 engagement, описує напад ТЦК на ветерана), нардепку Бобровську (480 engagement, текст про «десятки передруків» вимоги реформи) та мейнстрімних блогерів (Береза). Це органічна фрустрація, підсилена ІПсО, але не створена ним.
- «Влада саботує реформи, гроші ЄС під загрозою» – провідна лінія ЦПК, Європейської Солідарності, частини журналістики. Політичне обрамлення, в якому будь-яка конкретна реформа є доказом загального саботажу.
- «ФОП і ПДВ – злочин проти економіки» – економічна дискусія, що вийшла за межі фахових кіл завдяки вірусному постові фермера Марченка (25 077 engagement). Антиурядовий регістр, що зливається з популізмом.
- «НУШ треба зупинити» vs «НУШ треба захистити» – єдиний блок, де в публічному полі справді йде двостороння дискусія: петиція проти реформи набрала 25 000 голосів, але в коментарях Іванна Коберник та інші захисники реформи продукують вагомий позитивний контент.
Що це означає для стійкості держави
Стійкість у цифровому полі березня 2026 має чотири структурні характеристики:
- Уряд практично відсутній у реформеному дискурсі FB. З 7 827 постів шару A на офіційні державні акаунти припадає менше 2%. Реформена комунікація віддана опозиції, громадському сектору та блогерам.
- Критичне поле структуроване, позитивне – точкове. Критики (ЦПК, Європейська Солідарність, DEJURE, Ніколов) працюють системно, регулярно, у координованих кластерах. Позитивних голосів – кілька десятків, усі розосереджені (локальні адміністрації про шкільне харчування, окремі колумністи на захист НУШ).
- Антикорупційна і оборонна – дві найгірші точки. Одночасно: (а) найбільше негативу в шарі B, (б) найвища концентрація неавтентичних коментарів у шарі A. Там, де внутрішня уразливість максимальна, зовнішнє підсилення теж максимальне.
- Соціальна реформа – єдиний робочий приклад позитивної комунікації. Локальний PR через відчутний результат (харчування, обладнання, пілотні ліцеї). Ця модель не застосовується до інших реформ.
Три рекомендації для стратегічної комунікації
- Заповнити вакуум офіційної реформеної комунікації. 5 постів Кабміну за місяць проти десятків постів опонентів – це не «наше поле». Для дискурсу важлива не тільки частота, але й системність тематичних ліній.
- Перенести модель «шкільного харчування» на оборонну реформу. Єдиний кейс, де локальний, відчутний результат генерував органічний позитив. Аналог для ТЦК – «Резерв+ у конкретній громаді», «цифрова ВЛК без черги», «ТЦК без черги».
- Антикорупційна комунікація не вирішується повідомленнями. Вона вирішується результатами. В шарі B по антикорупції – 248 негативних і 10 позитивних. Заповнити цей розрив можна не PR-ом, а завершеним кейсом із приговором. До тих пір комунікаційне поле залишається вакуумом, який заповнюють неаутентичні актори.
Обмеження дослідження
- Одна платформа. Тільки Facebook. Telegram, Twitter/X, TikTok, онлайн-медіа – поза вибіркою. Це означає: 23 518 – не «весь український дискурс», а «FB-сегмент активних україномовних користувачів, які пишуть про реформи».
- Один місяць. Березень 2026.
- Шар B має малу базу по окремих темах (цифрова n=25, інституційна n=72). Ratio там – якісні, не точні.
- Вибірка відображає активне, не репрезентативне поле. Користувачі, які пишуть про реформи, не є зрізом суспільства.
FAQ
1. Скільки повідомлень про реформи проаналізовано в березні 2026?
Джерело – 23 518 одиниць з Facebook (12 180 постів + 11 338 коментарів), усі українською, з кореневим словом «реформ*». Після тематичного фільтра – 11 899 одиниць у 6 напрямах. Емоційно-поляризований шар (POS/NEG) – 822 одиниці. Період: 01-31.03.2026.
2. Які напрями реформ найбільше обговорюють українці у Facebook?
За обсягом (Шар A, N=11 899): оборонна реформа – найактивніша, далі антикорупційна, економічна, соціальна, цифрова, інституційна. За емоційною вагою (Шар B, N=822) – найрізкіший негативний сигнал генерують антикорупційна і оборонна реформи.
3. Чому навколо антикорупційної реформи стільки негативу?
У Шарі B коментарів із цієї теми відношення NEG:POS – приблизно 25:1. Дискурс зосереджений на звинуваченнях у саботажі, конкретних справах НАБУ/САП/ВАКС, критиці судової гілки. Позитивні згадки – одиничні. Додатковий маркер: інавтентична активність у коментарях – 15-16% проти базових 13,2%.
4. Чи вважається реформа ТЦК частиною оборонної реформи?
Формально ТЦК і мобілізація – адміністративні процеси, не окрема реформа. Але в публічному дискурсі українці розглядають їх як ключовий елемент оборонної реформи. У датасеті тема «ТЦК треба реформувати» – один із найчастотніших наративів із домінуванням негативного тону.
5. Що означає «інавтентична активність» у моніторингу?
Маркер у даних – поведінкові патерни, що вказують на координовану або штучну активність (боти, фейкові акаунти, immature accounts). Базова частка: пости – 2,5%, коментарі – 13,2%. Перевищення базової лінії у конкретному сегменті – сигнал про інформаційну операцію або цільовий тиск.
6. Чому методологія аналізу двошарова?
Шар A (обсяг, N=11 899) показує, про що говорять українці. Шар B (наратив, N=822) показує, як говорять. Змішування шарів видає volume за sentiment і спотворює висновки. Розділення дає чесну картину: широкий інтерес до теми ≠ поляризована емоційна дискусія.
7. Які обмеження дослідження?
(1) Одна платформа – Facebook, без міжплатформного зіставлення. (2) Один місяць – березень 2026. (3) Приблизно 50% записів без міток sentiment (класифікатор не впорався) – вони не входять у Шар B. (4) Малі підвиборки в окремих підтемах (N<50) – дають тренд, не статистику.
8. Яка реформа має найбільш збалансовану дискусію?
НУШ (Нова українська школа) – єдиний напрям, де POS і NEG згадки приблизно збалансовані. Це свідчить про реальний суспільний діалог, а не одностороннє домінування критики чи підтримки. У решті напрямів переважає негативний полюс.
Аналіз: Олексій Мацука. Метод: pandas + ручна верифікація. Вибірка: 23 518 записів FB за 01-31.03.2026.
ЧИТАЙТЕ ІНШІ ДОСЛІДЖЕННЯ на matsuka.online:
Настрої українців про євроінтеграцію у 2026: тематичний аналіз 1 642 коментарів
Буданов: образ наступного кандидата в президенти або репетиція майбутньої антикампанії проти нього
