Нуль із двадцяти дев’яти: що насправді означає дефіцит Patriot для України

Вночі 9 серпня росія випустила по Україні 202 дрони й ракети. Основний удар по Одещині: балістика, протикорабельні та протирадіолокаційні ракети «Іскандер-М/С-400», «Онікс», Х-31П. Пошкоджені житлові будинки, без електрики залишилися понад 300 тисяч сімей.

Хочу відразу зняти з цієї новини найпростіше і найневірніше пояснення. Це не «українська ППО не впоралася». Це конкретна, вимірювана нестача одного типу боєприпасу, і саме тому про неї варто говорити цифрами, а не емоціями.

The Washington Post 5 серпня описала бій, який показує масштаб проблеми найточніше: в одному з нальотів українська ППО не збила жодної з 29 балістичних і гіперзвукових ракет. Три тижні тому та сама система збивала 15 із 19. Це не поступова деградація. Це обвал.

Пояснення просте й неприємне: Patriot – єдина система в українському арсеналі, здатна стабільно перехоплювати балістичні ракети. Дрони й крилаті ракети Україна збиває на рівні 87%. Балістику лише на 15%, і це після того, як запаси PAC-3 MSE закінчилися 1 липня.

Що це означає. Це важливе розділення. Українська протиповітряна оборона в цілому не «розвалилася», вона працює проти дронів і крилатих ракет майже так само добре, як і раніше. Провал точковий, і саме тому росія зараз системно змінює структуру ударів: більше балістики, менше дронів, туди, де діра найбільша.

Річ у глобальному розподілі одного типу ракет.

За оцінкою CSIS, запаси перехоплювачів Patriot PAC-3 MSE у США впали з понад 2300 до приблизно 800, Вашингтон витратив понад половину запасу на власні операції проти Ірану. Це сталося одночасно зі зростанням глобального попиту: Близький Схід, Південна Корея, сама Україна – всі хочуть той самий боєприпас.

Lockheed Martin, єдиний виробник PAC-3 MSE, у 2025 році поставив рекордні 620 ракет. Це рекорд для компанії і водночас частка від того, що потрібно світові. Foreign Policy наводить українську арифметику: країні потрібно близько 2000 перехоплювачів на рік, а за чотири роки війни вона отримала лише 600. У місяць інтенсивних атак Україна витрачає 150–180 ракет.

Зеленський у листі Трампу й Конгресу прямо назвав цифру: постачання впали до третини рівня 2025 року.

Що це означає. Це не помилка постачання, яку можна виправити за дзвінком. Це структурний вибір союзників в умовах дефіциту: коли одна ракета потрібна одночасно в трьох регіонах, хтось отримує менше. Просити голосніше – не інструмент, який змінює цю арифметику.

Україна вже кілька років розвиває власну лінію протидії, яка змінює саму економіку питання. Patriot коштує кілька мільйонів доларів за перехоплювач. Шахед менше 50 тисяч. Україна перевернула це співвідношення: дрони-перехоплювачі власної розробки коштують кілька тисяч доларів за одиницю й вже масово збивають ту частину загрози, яку може «дешево» зупинити дешевий засіб.

Паралельно розвивається FP-7.x – власний перехоплювач балістичних ракет, і коаліція з європейськими партнерами навколо системи FREYJA, яку прямо називають дешевшою й масштабованішою альтернативою Patriot. Данія через ініціативу «Build With Ukraine» розмістила виробництво українського виробника ракетного й дронового палива на своїй території. Британія пішла далі і підписала угоду про виробництво українських дронів-перехоплювачів на своїй території, перша така ліцензія для українського бойового комплексу в країні НАТО.

28 липня Зеленський домовився з Lockheed Martin про перемовини щодо спільного виробництва PAC-3 в Україні. Тут важливо не піддаватися оптимізму: цикл виробництва компонентів — 24–30 місяців, тож будь-яка угода, підписана 2026 року, не дасть перших українських перехоплювачів раніше кінця 2027-го.

Що це означає. Україна не чекає, поки хтось інший вирішить її дефіцит. Вона будує паралельну лінію – дешевшу, свою, і саме тому менш залежну від того, кому Вашингтон вирішить продати наступну партію Patriot. Це повільніше, ніж одне рішення союзника. Але це рішення не можна скасувати.

Що з цим робити найближчі місяці

Дивіться на головне: часовий розрив між «зараз» і «власне виробництво в масштабі» – це і є вікно найвищого ризику.

Поки FP-7.x і FREYJA не вийшли на бойові обсяги, а спільне виробництво з Lockheed лишається за горизонтом 2027 року, кожен місяць залежить від одного ресурсу: скільки Patriot-перехоплювачів Вашингтон вирішить відправити саме в Україну, а не в Ізраїль чи Південну Корею. Це і є справжня лінія фронту цієї історії – не в небі над Одесою, а в графіку постачання Lockheed Martin.

FAQ

Чому Україна не може збивати балістичні ракети росії?
Тому що Patriot – єдина система в українському арсеналі, здатна стабільно перехоплювати балістичні ракети, а запаси перехоплювачів PAC-3 MSE закінчилися 1 липня 2026 року. Дрони й крилаті ракети Україна продовжує збивати на рівні 87%, тоді як балістику лише на 15%.

Скільки перехоплювачів Patriot залишилося у США?
За оцінкою CSIS, запаси PAC-3 MSE у США впали з понад 2300 до приблизно 800 одиниць — переважно через використання у власних операціях проти Ірану та зростання глобального попиту.

Що Україна робить, щоб зменшити залежність від Patriot?
Розвиває власний перехоплювач балістичних ракет FP-7.x, дешеві дрони-перехоплювачі, бере участь у європейській коаліції навколо системи FREYJA і веде перемовини з Lockheed Martin про спільне виробництво PAC-3, хоча цей варіант дасть перші результати не раніше кінця 2027 року.

Читайте також

Джерела

Повний дайджест InsightRadar підписники отримують щоранку до 8:00 — у закритій Telegram-групі або на email.

У повній версії: 15 матеріалів дня з дослівними цитатами, сигнальна шкала КРИТИЧНО/УВАГА/СТАБІЛЬНО, таблиця зміни риторики Заходу за тиждень, висновки для підписників по кожному блоку та авторський коментар аналітичної команди.

Оформити підписку на InsightRadar →

ВАРТО УВАГИ