Картонки місяць просили одного міністра. Увечері 18 серпня Михайло Федоров попросив вибори і за одну годину тема виборів у масиві зросла в 6,6 раза, а тема протестів упала майже вдвічі. Наступного ранку Верховна Рада призначила Євгенія Хмару 312 голосами. Аналіз 17 944 публікацій і коментарів за 48 годин: які насправді лінії дискусії, хто які версії просуває і чому версія про «американський слід» займає 0,4% масиву, але 100% емоцій.
Що саме аналізували
Ми завантажили масив соціального й медійного моніторингу за 18–19 серпня 2026 року у кількості 17 944 одиниць, які отримані з 6 215 джерел, всього 10 485 авторів. Сумарно 25,1 млн переглядів і 1,23 млн взаємодій.
Розподіл платформ: Telegram 7 822 записи, Facebook 7 202, Twitter/X 1 376, вебсайти 1 232, решта (YouTube, VK, TikTok) – близько 300. За типом: 7 482 коментарі, 5 696 постів, 3 012 репостів, 1 232 статті. Тобто масив на 42% складається з реакцій пересічних користувачів, а не з медійних матеріалів, і це дає рідкісну можливість порівняти, що говорять медіа й що говорять люди.
Мови: українська 12 089, російська 3 443, англійська 1 114, далі італійська, французька, румунська, іспанська та ще 20 мов. Окремо зафіксовано розмітку джерел: 543 записи від «імовірно афілійованих з державою» акаунтів, 1 437 від джерел із позначкою «дезінформація», 1 517 акторів із позначкою неаутентичної поведінки.
Підміна порядку денного: головне, що сталося за 48 годин
Якщо розділити масив на «до» і «після» публікації відеозвернення, картина така.
До звернення (6 037 записів): слово «вибори» зустрічається у 5,3% текстів, «протест/мітинг/картонки» у 22,9%, «Майдан» у 3,9%. Після звернення (11 907 записів): «вибори» 34,8%, «протест/картонки» 13,6%, «Майдан» 1,9%.
Тема виборів зросла в 6,6 раза. Тема протесту впала на 40%. Тема Майдану вдвічі. За одну годину масив дав 2 213 записів і 560 604 взаємодії: це 46% усього емоційного відгуку за дві доби. Один дев’ятихвилинний ролик переписав порядок денний, який місяць тримали картонки.
Це і є ключ до всієї історії. Далі про те, чому цей зсув розколов саму протестну базу.
Чого просили картонки і що сказав Федоров
З масиву вдалося відновити реальний корпус гасел «картонкового майдану» в цитатах репортажів і постів учасників. Пряма вимога: «Федорова — в МОУ, Хмару — в СБУ» (474 згадки про повернення Федорова), «Федоров — міністр оборони України», «Голосуйте проти Хмари». Адресна претензія до парламенту: «Слуга народу, виходь до народу», «Ганьба!» (190 згадок), «Відпочили — до роботи», «П’ятий тиждень мовчанки». Кадрова: «Ветерана, а не Кіма». Ціннісна й реформаторська: «Дрони, а не люди», «Прозорі рішення», «Змінимось, або загинемо», «Не ламайте нам майбутнє», «Влада це народ», «Ми вам нагадаємо, хто тут влада», «Почуйте нас і не вирішуйте під столом», «Чесний призов». Окремою серією йшли меморіальні картонки від імені загиблих: «Я не встиг побачити світ», «Не встиг сказати, що кохаю», «Не встигла стати мамою».
Тепер теза за тезою звернення (за повним конспектом «Телебачення Торонто» і цитатними блоками радника Федорова Сергія Стерненка): країна не може залишатися без повноцінно призначеного міністра оборони («оборонна політика не може перебувати в режимі тимчасовості»); влада повинна означати відповідальність («отримав повноваження — відповідай за результат, отримав бюджет — покажи, що було зроблено»); головним критерієм призначень стала лояльність, а не професійність; потрібно швидше виробляти зброю і впроваджувати технології; вибори — це момент, коли влада повертається до громадянина; і, нарешті, «демократія не може бути заручницею Росії», тому потрібен «законний, безпечний і реалістичний механізм» голосування навіть за тривалої війни.
Збіг є, і він значний. За авторським кодуванням, Федоров відтворює 7 із 13 тематичних вимог картонок — приблизно 54%: відповідальність влади, прозорість рішень, «дрони, а не люди», антикорупційний мотив, «влада це народ», «змінимось або загинемо», неприпустимість тимчасовості в Міноборони. Не відтворює 5: власне повернення Федорова (він ніде не просить про себе), аудит Сирського, «голосуйте проти Хмари», «ветерана, а не Кіма», «чесний призов» і тему ТЦК.
І додає одне, чого на картонках не було жодного разу, – вибори під час війни. Це не продовження вуличної вимоги, це її заміщення. Точніше за всіх це сформулював користувач у коментарях: «Люди стояли за зміни в армії, а не за політичні амбіції Федорова». Олександр Бригинець ще до голосування спрогнозував: «Вангую — завтра на картонках замість Федоров-Федоров з’явиться Вибори-Вибори!»
Прогноз не збувся. Наступного ранку під Радою скандували те саме: «Федорова — в МОУ, Хмару — в СБУ». Володимир Золкін, який стежив за акцією, зафіксував масштаб: «У вирішальний день, за Федорова вийшло близько 100 чоловік?» Рада призначила Хмару 312 голосами — при попередньому одноголосному рішенні профільного комітету.
Сім таборів коментаторів
Перший — медійні ретранслятори-підсилювачі самого Федорова. Ядро – Сергій Стерненко (145 573 взаємодії на 97 записів, абсолютний лідер масиву), «Лачен пише», «Реальний Київ», «Київ ІНФО», «Бавовна», «Останній Капіталіст», ҐРУНТ, Яніна Соколова. Механіка проста: звернення розібрали на цитати й пустили блоками. Стерненко не давав власної оцінки — він запитав аудиторію: «Що думаєте про відеозвернення Федорова?» Це і є найчистіший приклад того, як лідер думок конвертує чужий текст у власний трафік, не беручи на себе політичної відповідальності. За це його одразу піддали критиці всередині ж протестного середовища: «замість критики ранкового муву від Федорова — репостнув звернення його та розтягав на цитати… по факту твій друг тебе поставив в шпагат».
Другий — організована база підтримки. «Спільнота підтримки Михайла Федорова (СПФ)» – 113 записів за дві доби при аудиторії лише 7 995 підписників, але 13 125 взаємодій. Це показник щільної, а не масової мобілізації. Її ключова рамка сформульована так: «У Федорова було 2 варіанти: здатись, або перейти в опозицію. Він обрав друге». Тобто сама база вже трактує звернення як вихід в опозицію – на відміну від самого Федорова, який першу особу так і не назвав.
Третій — «а де ти був сім років». Найсильніший український контрнаратив: 546 записів. Борислав Береза: «Але якщо б призначили міністром оборони, то ніяких виборів не потрібно. Так?.. Відірвали від корита і SMM-щик відчув себе карбонарієм». Костянтин Корсун нагадав дату: у день, коли 20 травня 2024 року закінчилися конституційні повноваження президента, Федоров уже п’ять років був віцепрем’єром і про вибори не говорив. Юрій Береза: «Федоров — це Зеленський 2.0. Він втомився 7 років служити президенту. Хоче, щоб служили йому». Валерій Прозапас перелічив, що саме Федоров «раніше ігнорував»: узурпацію повноважень, «велике крадівництво», кардинальство Єрмака, «фокуси Міндіча».
Четвертий — опозиційні політики, які грають на випередження. Олексій Гончаренко зробив найточніший політичний переклад: «1. Закликав провести вибори. 2. Звинуватив Зеленського в узурпації влади. 3. Нагадав, що Єрмак звинувачений в корупції. 4. Звинуватив Арахамію в корупції» — і додав власний удар: «за 9 хвилин 28 секунд я почув разів 10 слово „вибори“ і жодного разу слово „мир“». Роман Лозинський («Голос») звернувся до президента: «Липень Україна програла. Серпень пожинає плоди липня… Новий опонент». Йому одразу відповіли в коментарях: «так ви ж і голосували за відставку Федорова». Кіра Рудик пішла проти: «Конституція не змінилася через його звільнення. Вибори не можуть відбуватися за воєнного стану. Неправильно закликати роздирати країну на службу чиїмось політичним амбіціям».
П’ятий — аналітики, які бачать не бунт, а легалізацію теми. Бригинець: «Він легалізував слово „вибори“… Ящик Пандори не просто відчинено — його зняли з завіс». Він же висуває найнеочікуванішу версію: це може бути пас Банковій, бо фраза про «пошук механізму» відкриває шлях до голосування через «Дію», яке потім можна подати не як бажання влади, а як відповідь на суспільний запит, — але сам же відкидає її як «занадто схожу на конспірологію». Марина Данилюк-Ярмолаєва зайшла з практичного боку: «Я поки не бачила прям сильної практичної роботи Ради щодо відкриття нових дільниць закордоном, упорядкування списків виборців… Тому ця теза Федорова у спічі скоріше була або хайповим популізмом, або промоцією виборів у Дії». Віталій Портников випустив розбір під назвою «Звернення Федорова: головне» (8 809 взаємодій) — і, за свідченнями коментаторів, доводив, що вибори «неможливі і шкідливі». Ігор Гринів, засновник SOCIS, того ж дня давав «Українській правді» інтерв’ю з прямою назвою: «Чи буде новий Майдан / Хто наступний президент / Кого чекає „гільйотина“».
Шостий — провладний сегмент і «Труха». «Труха⚡️Україна» (30 152 взаємодії) дала формулу дня: «Михайло Федоров, який з 2019 року працював на Зеленського… Це або старт політичного ппроєкту або… страшно уявити, що чиновник за сім місяців перебування на посаді вчинив такого, від чого його можуть врятувати тільки вибори. Потрібний аудит МО». Тут же — атака на медіа: вимогу виборів приписано «пропагандистам в ефірі видання олігарха Томаша Фіали „Українська правда“». Паралельно у Facebook-групах на кшталт «НАС 73% СПРАВЕДЛИВОСТІ» (72 записи) розганяли текст про «спробу державного заколоту». Показово, що сторінка самого Федорова в цьому масиві представлена виключно критичними коментарями під його постом — від «ви для мене стали просто зрадником» до «Скільки коштує честь і совість? Тортик чи коробка цукерок?».
Сьомий — російський сегмент. Про нього окремо, бо саме він тримає версію, з якої почалася вся дискусія про «зовнішній слід».
Американський слід: версія, якої в масиві майже немає
Тепер до головного питання. Скільки насправді важить версія «Федоров — інструмент Вашингтона для зміни влади»?
Явне формулювання — «проєкт США», «ставленик Вашингтона», «під тиском американських партнерів», «посольство США», «зовнішнє управління» — зустрічається у 73 записах із 17 944. Це 0,4% масиву й 3 068 взаємодій із 1,23 млн, тобто 0,25% емоційного відгуку. З цих 73 записів лише 5 – коментарі живих користувачів; решта – пости й репости, причому значна частина є копіями одного тексту.
Цей текст варто навести, бо він і є канонічною формою версії в українському сегменті. Авторство належить Марині Калініній, далі його розтягли по групах і сторінках: «Адекватній частині суспільства було зрозуміло, що ця хода — частина політичних процесів по зміні влади в Україні під тиском американських „партнерів“, які вирішили не напружуватися, а просто поставити у керма свою лояльну людину, завдання якої підписати будь-що, що буде спущено з Білого дому. І всі ці красиві слова про реформи не варті картону, на якому написані гасла». Найбільше поширення дав репост зі 900 взаємодіями. У найгострішій версії — з дописом Олександра Мацепури — Федоров стає «агентом путінсько-трампівсько-соросівських спецслужб» із прямим зверненням до СБУ, ДБР і Офісу генпрокурора «відреагувати негайно».
Найбільш аргументовану — і найбільш небезпечну для перевірки — версію дав автор каналу «Павлюченко»: заяви Федорова «є у першу чергу реверансом за океан і фактичним повторенням минулорічних, по суті, вимог Трампа, Венса, покійного Грема та того ж Маска, які настійливо пропонували провести в Україні вибори Президента для того, щоби путіну було з ким „легітимним“ підписувати „мирний договір“». Далі — механізм: «наш відставний міністр через Ілона, який помирився з Трампом та збирається фінансувати передвиборчу кампанію республіканців, розраховує заручитися американською протекцією у політичній кар’єрі». Автор сам робить застереження, яке слід зафіксувати: пряме фінансування від Маска неможливе за українським законодавством, тож ідеться щонайбільше про медійну підтримку.
Що з цього справді видно в даних? Тема Маска — так, вона є: 608 записів. Основний масив — це власна похвала Федорова на адресу Маска: «Ілон Маск — імовірно, найважливіша технологічна людина і підприємець у світі для України». Її розтягли англомовні акаунти, Маск поставив «сердечко», а Дмитро Гордон випустив ефір із заголовком «Секретная переписка Федорова с Маском». Тобто фіксуємо реальний факт особистої взаємної приязні — і одразу фіксуємо, що це не те саме, що політична ставка Вашингтона. Канал «Резидент» (велика аудиторія, стійка репутація проросійського) звертає увагу на протилежне: «Федоров выстроил рабочие отношения с Маском… при этом критиковал Трампа за это». Тобто навіть у найбільш вигідному для конспірологічної версії джерелі Федоров фігурує як людина, що критикувала Трампа.
Згадок Трампа поруч із Федоровим в одному абзаці — 149, з них 90 у коментарях користувачів. І тут головне: за змістом це переважно не підтвердження версії, а фіксація подвійного стандарту. Найточніше — анекдот Романа Шрайка (995 взаємодій): «Путін: — Потрібно провести вибори в Україні. Українці: — Пішов ти! Трамп: — Потрібно провести вибори. Українці: — Пішов ти! Федоров: — Потрібно провести вибори. Українці: 🤔». Той самий сюжет у коментарях: «Трамп каже про вибори — [лається], путін каже „проведіть вибори“ — [лається], федоров каже — а ну раз федоров каже то ладно». І контраргумент з протилежного боку: «Коли трамп каже „проведіть вибори“, і коли Федоров каже „треба вибори, бо по-перше, по-друге, по-третє“, це інше. Одне діло висрать, інше діло — аргументувать свою позицію».
Головний парадокс: російська версія веде не до Трампа, а до демократів
Російський сегмент масиву тримає версію зовнішнього управління, але атрибутує її протилежному американському полюсу.
Канал «Zлой Пруф» (дезінформація) формулює прямо: «Отсюда и стояние с картонками на Майдане и требования вернуть Федорова. Всё это щедро подпитывается деньгами Сороса и демократической партии США, интересы которых Федоров представляет на Украине». Розгорнута версія — у тексті, який ходив по кількох каналах: «Федоров, которого связывают с соросятами… Соросята в свою очередь ориентированы на демпартию США, британцев и евробюрократов. У них есть своя антикоррупционная ветвь власти: антикоррупционное бюро расследований, антикоррупционная прокуратура и антикоррупционный суд… У соросят космические бюджеты и сильная поддержка с Запада». «Украина.ру» додає організаційну рамку: «за Федорова активно вписываются антикоррупционные активисты и та самая прозападная НКО-среда, которая раньше выходила защищать НАБУ и САП». Російський воєнблогер Кирилл Фьодоров звів усе в один пакет: «Соросята пошли в атаку… вестник посольства США — газета „Зеркало недели“ публикует программную статью, а сам уволенный Михаил Федоров записал видео… Так что Федоров теперь официально конкурент Зельца от прозападных грантоедов».
Отже дві версії зовнішнього впливу існують одночасно й суперечать одна одній: український провладний сегмент бачить «ставленика Білого дому», російський — «людину Сороса й демпартії». Обидві не можуть бути правдою. Обидві добре виконують ту саму функцію — знімають з української внутрішньої політики суб’єктність.
Обсяг «соросівського» кластера: 156 записів, з них 33 з російських джерел і 33 з позначкою «дезінформація». Кластер «оплаченого протесту» ширший — 380 записів, з них 166 коментарі, тобто цю тезу люди дійсно перехоплюють і повторюють самостійно. Кластер із прямими згадками USAID, NED і «грантової інфраструктури» — 257 записів, але 123 з них статті, і тут потрібне ключове застереження, викладене нижче.
Хто насправді забезпечує «світове висвітлення»
На перший погляд масив показує широку міжнародну реакцію: 24 мови, публікації з Італії, Франції, Німеччини, Іспанії, Румунії, Сербії, Чехії, Португалії. При перевірці джерел картина інша.
284 записи — це мережа доменів news-pravda.com та її локалізації: spanish., francais., deutsch., italy., usa., uk., portuguese., turkey., eu., навіть окремий trump.news-pravda.com. Шістнадцять мов. Усі 284 записи мають позначку «дезінформація», а домени — «імовірно афілійовані з державою» (Росія). Це відома мережа «Правда» (Portal Kombat) — інфраструктура автоматизованого перепакування контенту під локальні домени, розрахована не на читача, а на індексацію в пошуку й у навчальних вибірках мовних моделей.
Для порівняння, реальні західні редакції в масиві представлені так: Financial Times — 1 запис, Politico Europe — 1, la Repubblica — 1, The Telegraph — 5, The Independent — 4, BBC (усі служби разом) — близько 30, The Kyiv Independent — 21. Тобто мережа російських клонів дала в масиві приблизно вдесятеро більше «міжнародних публікацій», ніж усі провідні західні видання разом. Це методологічна пастка, у яку легко потрапити при формальному підрахунку географії згадувань: без перевірки атрибуції джерела моніторинг покаже «резонанс у 20 країнах» там, де є один російський скрипт.
Справжня ж міжнародна рамка формувалася не в статтях, а у Twitter/X — і вона майже одностайна. Крістофер Міллер (Financial Times) описав реакцію так: «Реакції, які я чую від українських чиновників, депутатів, громадянського суспільства, приблизно однакові: шок, збентеження від надзвичайної критики держави з боку Федорова, політичний виклик Зеленському й контроверсійний заклик до виборів, поки російські бомби ще падають». Джиммі Раштон: «імовірно, найзначніший виклик Зеленському з початку війни». Шон Піннер: «Федоров, з усією публічною підтримкою, можливо, щойно вистрелив собі в ногу. Замість образу реформатора, якого несправедливо звільнили, це ризикує виглядати як захоплення влади посеред екзистенційної війни». Йоні Аскола: «особисті амбіції Федорова переважають здоровий сенс». Окремо варто зафіксувати, хто це підсилював: репост від Кирила Дмитрієва, спецпредставника Путіна, — «де-факто сигналізує про свої президентські амбіції у виклику Зеленському».
Контратака: компромат замість аргументів
Кластер компромату на Федорова — 370 записів. Основний важіль — не вигадка, і це важливо: Офіс генпрокурора справді розслідує можливе привласнення понад $45 млн благодійних криптодонатів, зібраних на початку 2022 року через гаманці біржі KUNA, розміщені на сайті Мінцифри (проєкт Aid for Ukraine); за реалізацію відповідали тодішній міністр Федоров і його заступник Олександр Борняков, а частина активів пішла на контракт з американською NEANY Inc. Найбільший разовий сплеск за цим сюжетом у масиві — 12 510 взаємодій — дав російський канал «Невероятно, но факт…» о 6:19 ранку 18 серпня, тобто за 12 годин до звернення. Це той тип синхронізації, який варто відзначати окремо: реальну кримінальну справу вводять в обіг російські канали в потрібний момент, а далі її вже підхоплює український сегмент.
Другий важіль — «Дія». Аргумент «вибори в Дії» звучить у 165 коментарях і працює як універсальний дискредитатор: «Що він там закликав? вибори? небійсь в ДІЇ яку створив разом з руснявими колегами?»; «Вибори в Дії за учасників Євробачення він вже провалив». Третій — «штанга», внутрішній мем про провалені законодавчі ініціативи команди Федорова, який у коментарях став самостійною формою відмови від розмови: «Штанга від Федорова».
Що говорять користувачі: 7 482 коментарі
Розмітка сентименту дає різкий перекіс: 1 595 негативних коментарів проти 182 позитивних (решта нейтральні або без оцінки). За смисловими маркерами картина трохи мʼякша: 700 коментарів із чистими профедоровськими маркерами проти 522 з чистими антифедоровськими — співвідношення 0,75. Тобто ядро підтримки не розсипалося, але емоційний фон різко негативний.
Найбільш поширювані користувацькі формули розкладаються на п’ять груп. «Прозрів після звільнення» (146 коментарів у кластері) — найпопулярніший коментар масиву: «смішно, що про вибори пан федоров прозрів, як втратив посаду» (233 взаємодії). «Розкол і на руку ворогу» (132) — «Або Федоров наївний дебіл або корисний ідіот». «Фальстарт» (134) — «Сьогодні Федоров зробив найтупіший фальстарт у політичний історії України» (205 взаємодій). «Технічна неможливість» (165) — «якщо вже хочеш виборів, то давай одразу план як їх провести в воюючій країні. Особливо в нашій ситуації з ППО». І окремо — найцінніший для аналітика коментар, який фіксує зміну громадської позиції під впливом персони: «Раніше ж 90% були проти виборів під час війни. Але якщо Федоров сказав, то зараз всі будуть згодні».
Найяскравіший вияв самого механізму інструменталізації — коментар прихильника, який одночасно і підтримує, і озвучує версію зовнішнього впливу: «Оу, нарешті людям почало доходити, що влада сша зацікавлена поставити свій режим в Україні коли будуть вибори і саме Федоров і Стерненко ті хто несуть ідеологію США до нас… Зрозуміло що вони як і всі хочуть найкращого Україні».
Чи це підготовка Майдану
Дані відповідають радше «ні», ніж «так», і роблять це чотирма способами.
По-перше, згадки Майдану після звернення впали вдвічі — з 3,9% до 1,9%. Формула «новий Майдан» зустрічається у 9 записах на весь масив, з них 7 — коментарі. Тобто ніхто, включно з провладним сегментом, не будував порядок денний навколо цієї рамки; вона є радше в назвах експертних інтерв’ю, ніж у мобілізаційних текстах.
По-друге, кластер «заколот/переворот» — 176 записів, і його ядро становлять не організатори чогось, а користувачі, які вимагають реакції силовиків: «Чи не пора СБУ зайнятися Федоровим і його покровителями?»
По-третє, реальний вихід у вирішальний день — за спостереженням Золкіна, близько сотні людей. Липневий пік був 2–3 тисячі в Києві. Місяць протестів, найрезонансніше звернення року і — 312 голосів за Хмару.
По-четверте, і це головне: сам Федоров не робить того, що робить лідер Майдану. Він не назвав першу особу, не назвав жодного прізвища корупціонера (на що вказали і Золкін, і Гончаренко, і коментатори: «коли в нього черговий раз питають „ви можете назвати прізвища“ — Федоров відповідає „нууу беее меее“»), не вивів людей і не оголосив політичної сили. Він зробив рівно одне, і Бригинець назвав це точно: легалізував слово «вибори» голосом фаворита самої системи.
Що при цьому сталося на іншому фланзі того ж дня — варто тримати в полі зору. 19 серпня НАБУ і САП оголосили спецоперацію «Форест Гамп» проти злочинної організації за участю нардепів і високопосадовців Офісу президента, серед фігурантів — заступниця керівника ОП Ірина Мудра. Російські канали одразу зв’язали обшуки зі зверненням Федорова в один сюжет. Насправді це два незалежні процеси, і саме їхній збіг у часі дає той рівень шуму, у якому конспірологічні версії ростуть найкраще.
Висновки
Головна подія цих 48 годин – не заявка на владу, а підміна порядку денного протесту. Вулиця вимагала кадрового рішення й реформи армії; Федоров відповів вимогою виборів, якої на картонках не було. Він відтворив приблизно половину протестного порядку денного і додав те, що розколює його базу.
Версія «Федоров – інструмент Трампа для зміни влади» в масиві маргінальна за обсягом (0,4%) і суперечлива за змістом. Український провладний сегмент виводить його на Білий дім, російський на Сороса й демпартію США, а єдиний зафіксований американський слід – це особиста взаємна приязнь з Ілоном Маском, причому в тому ж джерелі, яке її описує, Федоров критикує Трампа. Гіпотезу не можна вважати підтвердженою даними; її можна вважати активною темою, яку паралельно розганяють дві несумісні між собою сили.
Найсильніший контрнаратив проти Федорова не «американський слід» і не «соросята», а елементарне «а де ти був сім років» (546 записів, вимовляється переважно українськими лідерами думок від Берези до Корсуна). Проти нього в Федорова відповіді немає — і саме воно, а не зовнішні версії, стримує його рейтинг.
Для Майдану немає ні тригера, ні лідера, ні людей: сотня осіб під Радою у вирішальний день і 312 голосів за кандидата влади. Але тему виборів справді винесено з-під замка — і зробив це не Кремль, не Вашингтон і не опозиція, а колишній міністр із команди президента. Далі ця тема житиме без нього.
