Мирні переговори Україна-Росія залишаються у фокусі уваги світової спільноти 18 лютого. Foreign Policy, Washington Post, The New York Times, Financial Times, The Economist, Bloomberg, Guardian та Politico одностайно фіксують: Москва наполягає на максималістських вимогах, Київ відмовляється від територіальних поступок, а адміністрація Трампа балансує між посередництвом і тиском. Водночас поза фокусом переговорів розгортаються не менш значущі процеси — від радикального перегляду ролі НАТО до нарощування американських сил проти Ірану та кремлівської пропозиції «величайшої угоди» на 12 трильйонів доларів.
У цьому огляді західної преси — ключові аналітичні матеріали, згруповані за темами, з переказами та посиланнями на першоджерела. Аналітика matsuka.online традиційно спирається на первинні публікації, пропонуючи читачам структурований погляд на події.
Мирні переговори в Женеві: тупик чи тактична пауза?
Центральна подія доби — провал третього раунду мирних переговорів у Женеві. Шість провідних видань опублікували розгорнуту аналітику цієї теми, і жодне не бачить підстав для оптимізму в короткостроковій перспективі.
Foreign Policy повідомляє, що другий день переговорів завершився передчасно через звинувачення Києва в затягуванні розмов Москвою. Президент Зеленський наголосив, що Росія намагається затягнути процес, який міг досягти фінальної стадії. Основний камінь спотикання — територіальний контроль: Москва вимагає весь Східний Донбас, Київ прагне заморозки на існуючих лініях фронту. Зеленський виключив референдум щодо земельних поступок. Конкретна дата наступного раунду не визначена.
Washington Post акцентує: переговори тривали лише дві години. Повернення жорсткого путінського емісара Мединського сигналізує, що Кремль наполягає на демонтажі уряду Зеленського, радикальному скороченні ЗСУ та гарантіях нейтралітету. Три головні «вузли» — територіальні поступки, Запорізька АЕС та формат західних гарантій, включно з можливою присутністю європейських військ.
The New York Times розкриває закулісну динаміку: за кулісами обговорюється створення демілітаризованої зони в спірному 80-кілометровому коридорі між лінією фронту та адміністративною межею Донецької області. Ідея відроджує пропозицію з 28-пунктного плану адміністрації Трампа. Колишній посол Тейлор попереджає: «Будь-яке примусове рішення не буде стабільним».
Bloomberg публікує відеоінтерв’ю з колишнім послом США Вільямом Тейлором, який пояснює стратегію Путіна: свідоме затягування переговорів для виснаження західної підтримки та створення враження неминучості поступок. Ключова протидія — довгострокові, передбачувані зобов’язання Заходу.
Le Temps звертає увагу на символіку розсадження: по праву руку від американських посередників Уїткоффа та Кушнера — російська делегація, українці — зліва, через швейцарського дипломата. Це очевидний сигнал тиску Вашингтона на Зеленського. Європу непокоїть зростаючий розрив між позиціями США та України.
Подкаст The Guardian ставить пряме питання: чи справді Трамп зацікавлений у справедливому мирі, чи радше у швидкому політичному дивіденді? Кореспондент у Києві Люк Гардінг описує, як українське суспільство вкрай підозріло ставиться до ідей територіальних поступок.
Тактичні успіхи ЗСУ на тлі дипломатичного тупика: аналітика з фронту
На контрасті з безрезультатними мирними переговорами — несподівані успіхи України на полі бою. Західна преса оцінює ситуацію як доказ, що військовий потенціал ЗСУ залишається визначальним фактором. Fox News повідомляє, що ЗСУ відвоювали близько 78 квадратних миль за п’ять днів на Запорізькому напрямку — найшвидше територіальне просування з контрнаступу 2023 року. Успіхи пов’язані зі збоями у російській системі зв’язку, включаючи обмеження терміналів Starlink.
Генерал-лейтенант ВВС США Річард Ньютон наголосив, що «рішимість, новаторство і моральна стійкість України — фактори, що багаторазово посилюють її можливості», а «передбачувана непобідність Росії більше не є надійним припущенням». Водночас аналітики попереджають: це не переломний момент, а локальне використання помилок російського командування. Обидві сторони використовують успіхи на полі бою для зміцнення позицій за столом переговорів.
Al Jazeera у щоденній хроніці 1456-го дня війни фіксує інтенсивні бої, масове застосування дронів-камікадзе та значні втрати Росії в безпілотниках і особовому складі.
Ресет НАТО та європейський оборонний союз: що пише західна преса
Адміністрація Трампа просуває радикальний перегляд ролі Північноатлантичного альянсу. Аналітика провідних медіа фіксує зсув парадигми. Politico EU описує концепцію «повернення до заводських налаштувань»: згортання місії в Іраку, скорочення KFOR у Косові, обмеження участі України та Індо-Тихоокеанських партнерів у саміті НАТО в Анкарі. Вашингтон трактує альянс як суто євроатлантичний оборонний пакт, відмовляючись від глобального кризового менеджменту.
На цьому тлі Guardian публікує аналітику Пола Тейлора про необхідність створення європейського оборонного союзу як «страхового полісу» на випадок ерозії американських гарантій. Автор критикує лідерів, які «чіпляються за уламки трансатлантичних відносин», і пропонує побудову союзу на основі коаліції, що вже підтримує Україну.
Швеція офіційно визнала Росію «серйозною і конкретною» загрозою. Служба військової розвідки зафіксувала порушення повітряного простору, диверсії та кібероперації в Балтійському регіоні. Естонська розвідка підтверджує оцінку, але застерігає проти паніки. Водночас виробництво артилерії в Росії зросло у 17 разів з 2022 року — «незалежно від миру, в деяких галузях Росія вийде з війни сильнішою».
Кремлівська угода на 12 трильйонів: огляд західної преси та аналітика
The Economist детально розбирає пропозицію Кремля адміністрації Трампа — «величайшу угоду» на 12 трильйонів доларів в обмін на зняття санкцій. За даними видання, для Ради нацбезпеки Росії підготовлена записка з описом «скарбниці арктичних ресурсів»: нафта, редкоземельні метали, атомний дата-центр, тунель під Беринговою протокою.
Реальність, за висновками The Economist, інша. На Росію накладено 23 000 санкцій, зняти які швидко неможливо. Китай уже зайняв більшість ніш, що звільнили західні компанії. Правовий ризик колосальний: суди корумповані, контракти не працюють. Річна прибутковість 1500 іноземних компаній у Росії складала лише 18 мільярдів доларів. Висновок видання: «Будь-який відповідальний президент подивився б на пропозицію Путіна пильним поглядом — і відмовив».
Паралельно Bloomberg фіксує падіння російського нафтового буріння до трирічного мінімуму через санкції та зміцнення рубля. Reuters повідомляє про повний вихід Citigroup з Росії. А New York Times описує перше кримінальне обвинувачення в рамках заходів Трампа проти «тіньового флоту» — капітану танкера Marinera, що перевозив венесуельську нафту під російським прапором.
Нарощування сил проти Ірану та Board of Peace по Газі
New York Times повідомляє про швидке нарощування американських сил на Близькому Сході: два авіаносні ударні групи, десятки винищувачів, системи THAAD і Patriot. Офіційного рішення про удари по Ірану ще немає, але рівень готовності дозволяє Трампу віддати наказ у будь-який момент.
Голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі в інтерв’ю Foreign Policy попереджає: після закінчення договору New START дев’ять держав мають ядерну зброю, а ще тридцять можуть приєднатися до цього клубу. Іран накопичив 440 кілограмів урану з 60-відсотковим збагаченням.
Водночас Board of Peace Трампа зібрав 5 мільярдів доларів обіцянок на реконструкцію Гази від понад 40 країн, але без участі ЄС, Китаю, Росії та палестинських представників. Ватикан відмовився від участі, наголосивши, що ООН повинна керувати міжнародними кризами.
Трансатлантичні тертя: тарифи, шатдаун та виборчі правила
Канцлер Мерц у виступі на «Політичну Попільну середу» попередив США: «Якщо Вашингтон зайде надто далеко, європейці цілком здатні дати відсіч» у тарифній війні. Водночас він анонсував поїздку до Пекіна, підкреслюючи «стратегічні партнерства» як ключове поняття для ЄС, — повідомляє Politico EU.
У самих Сполучених Штатах — п’ятий день часткового шатдауну уряду, бойкот демократами звернення Трампа до Конгресу та обережне дистанціювання республіканців від його вимоги заборонити голосування поштою. В Польщі розкол у коаліційній партії Polska 2050 загрожує стабільності уряду Туска.
ШІ, соцмережі та битва за регулювання
Meta інвестує рекордні 65 мільйонів доларів у виборчі кампанії законодавців штатів, лояльних до індустрії штучного інтелекту, — повідомляє New York Times. Макрон назвав аргументи техгігантів про захист свободи слова «чистим нісенітництвом», протиставляючи європейський підхід до регулювання (GDPR, Акт про цифрові послуги) американській толерантності до Першої поправки.
CNBC описує конфлікт Anthropic з Пентагоном: компанія вимагає гарантій, що моделі ШІ не використовуватимуться для автономної зброї, тоді як Міністерство оборони хоче необмеженого доступу. Конкуренти OpenAI та Google вже погодилися на умови Пентагону.
Пам’ятники як зброя: кремлівська «експлуатація культурного спадку»
Financial Times розкриває нову форму російської пропаганди — систематичне прикріплення дезінформаційних наративів до фізичних пам’ятників. Виставка «Діти війни» з фальшивою статуєю хлопчика об’їхала понад 20 міст Німеччини, Бельгії, Франції та Іспанії. На окупованих територіях нове покоління монументів просуває наративи про «нацистську» Україну. Москва використовує знесення радянських пам’ятників як «моральне алібі» для ескалації — тактика, яку аналітики називають «превентивним обвинуваченням».
Можливі наслідки для України
Сукупність аналітичних матеріалів з огляду західної преси за 18 лютого 2026 року дозволяє виокремити шість ключових наслідків для України. Аналітика matsuka.online структурує ці висновки за ступенем впливу.
По-перше, затягування переговорів в Женеві працює проти Києва, поступово виснажуючи політичну волю союзників. Відсутність конкретної дати та повернення Мединського сигналізують: Москва не готова до компромісу.
По-друге, кремлівська пропозиція «величайшої угоди» на 12 трильйонів — пряма загроза санкційному режиму. Навіть часткове пом’якшення дасть Росії ресурси для продовження війни.
По-третє, ресет НАТО звужує простір для дипломатії, але прискорює створення європейського оборонного союзу. Пропозиція Мерца щодо ядерного стримування та дискусії про європейські безпекові гарантії для України — позитивний довгостроковий тренд.
По-четверте, тактичні успіхи ЗСУ — сигнал Заходу про боєздатність та аргумент проти «примусового миру».
По-п’яте, близькосхідна ескалація відтягує увагу Вашингтона, але створює додатковий тиск на Росію через енергетичні ринки.
По-шосте, кремлівська «експлуатація культурного спадку» вимагає системної протидії на рівні культурної дипломатії.
Поширені питання (FAQ)
Чим завершилися переговори в Женеві 18 лютого 2026 року?
Третій раунд тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США в Женеві завершився без прориву. Другий день зустрічей тривав лише дві години. Основний камінь спотикання — територіальний контроль: Москва вимагає весь Східний Донбас, Київ прагне заморозки конфлікту на існуючих лініях фронту. Конкретна дата наступного раунду не визначена.
Що означає ресет НАТО для України?
Адміністрація Трампа просуває концепцію повернення НАТО до суто євроатлантичного оборонного пакту зі згортанням позарегіональних місій. Для України це означає ризик обмеження участі в саміті НАТО в Анкарі, але водночас прискорює створення європейського оборонного союзу як альтернативного механізму безпекових гарантій.
Що таке кремлівська «угода на 12 трильйонів»?
За даними The Economist, Кремль запропонував адміністрації Трампа інвестиційні можливості на 12 трильйонів доларів — арктична нафта, редкоземельні метали, атомні дата-центри — в обмін на зняття санкцій. Аналітики видання доводять, що реальна вигода становить лише малу частку обіцяного, а ризики для західних компаній залишаються колосальними.
Які тактичні успіхи досягли ЗСУ у лютому 2026 року?
За даними Fox News, ЗСУ відвоювали близько 78 квадратних миль за п’ять днів на Запорізькому напрямку, використовуючи збої у російській системі зв’язку. Це найшвидше територіальне просування з контрнаступу 2023 року, хоча аналітики попереджають, що це локальний успіх, а не стратегічний перелом.
Чому Board of Peace Трампа критикують?
Board of Peace зібрав 5 мільярдів доларів обіцянок на реконструкцію Гази від понад 40 країн, але без участі ЄС, Китаю, Росії та палестинських представників. Ватикан відмовився від участі, наголосивши на ролі ООН. Критики бачать ризик створення альтернативної до ООН структури під контролем Вашингтона.
Висновок
Цей огляд західної преси за 18 лютого 2026 року фіксує наростання геополітичної турбулентності на кількох фронтах одночасно. Аналітика показує: мирні переговори в Женеві зайшли в глухий кут, але за кулісами тривають пошуки компромісних формул. Архітектура безпеки трансформується: НАТО скорочує глобальну присутність, Європа шукає автономні рішення. Кремль намагається конвертувати обіцянки інвестицій у зняття санкцій, але реальність — падіння видобутку та вихід західних компаній — працює проти Москви. Для України ключовим залишається утримання ініціативи на полі бою та диверсифікація безпекових гарантій за межі суто американського посередництва. Читайте наступний огляд західної преси та аналітику на matsuka.online.
