Тренди українського інфопростору: мирний трек, злочини ТЦК, вибори Зеленського

Прямі переговори щодо припинення війни фактично не відбуваються вже кілька місяців, а попередні раунди за участі США не дали істотного прогресу, окрім обмінів полоненими. На цьому тлі спецпосланці США Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть приїхати до Києва в другій половині серпня, щоб обговорити нові формати мирного процесу.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон найближчими тижнями намагатиметься відновити переговори між Україною та Росією. Водночас він визнав: позиції сторін мають жорсткі «червоні лінії», і без їхнього хоча б часткового зближення результату не буде.

Заступник голови ЦВК Віталій Плукар в інтерв'ю ОПОРІ пояснив, що на підготовку перших повоєнних виборів потрібно щонайменше шість місяців для розв'язання організаційних, правових і кадрових питань, а тим часом ЦВК схвалила концепцію протидії іноземному втручанню (FIMI), запропонувавши створити міжвідомчу координаційну групу за участю НАЗК, Нацради з питань телебачення й радіомовлення та правоохоронців. Він зазначив, що держбюджет через воєнний стан не дозволяє фінансувати технологічний розвиток ЦВК, тож комісія покладається на міжнародних донорів (Рада Європи, IFES) замість колишньої підтримки USAID, а вартість майбутніх виборів (орієнтовно 20 млрд грн) залежатиме від виборчої системи, кількості дільниць і масштабу руйнувань інфраструктури. Плукар також підкреслив ризик фейкових спостережних місій, які Росія використовує для легітимізації псевдовиборів на окупованих територіях, та необхідність чіткіше розмежувати легітимне й нелегітимне спостереження, а також розповів про роботу з оновлення Державного реєстру виборців для внутрішньо переміщених осіб і українців за кордоном і про поступ у виконанні євроінтеграційних дедлайнів до кінця 2026 року.

Авторський матеріал газети "Дзеркало тижня", опозиційно налаштованої до діючої української влади. Стаття від 17 серпня 2026 року - жорстка авторська критика моделі влади Зеленського: кадрові перестановки в уряді, секторі безпеки й силових органах подані не як реформа, а як спроба втримати персонально лояльну систему, де компетентність поступається контрольованості. Авторка стверджує, що поєднання некомпетентності, корупційних ризиків, тиску на антикорупційні інституції, активістів і незалежні медіа створює вже не просто політичну, а державну загрозу в умовах війни; виходом вона вважає реальне перезавантаження управління через вибори, розподіл відповідальності та керований механізм легітимної змінюваності влади, а не чергову ротацію «своїх».

Суспільно-політичні настрої українців (5-6 серпня 2026)/група Рейтинг: опитування «Рейтингу» про довіру українців до ключових політичних і військових фігур та їхні гіпотетичні президентські електоральні позиції: найвищу довіру мають Валерій Залужний, Кирило Буданов і Володимир Зеленський, помітно зріс рейтинг Михайла Федорова, тоді як нові керівники — Михайло Драпатий і Сергій Корецький — ще недостатньо відомі широкій аудиторії; у можливому першому турі лідирує Зеленський (25,2%), за ним Залужний (16,7%) і Федоров (12,5%). Опитування проведене методом телефонних інтерв’ю серед 1 000 респондентів.

Сутички навколо ТЦК, зокрема резонансний інцидент у львівському Сихові, не є ознакою перелому в мобілізаційній ситуації: соціолог Євген Головаха вважає, що більшість суспільства засуджує напади на військових і поліцію, а загальна моральна атмосфера лишається здоровою, попри те що у 2025 році 40% українців не вважали ухилення від мобілізації ганебним; ризик виникне лише тоді, коли прихильники спротиву агресії опиняться в меншості, чого експерт не прогнозує і на наступний рік.

Дискусія в соціальних мережах показує зіткнення офіційного наративу про поодинокі конфлікти довкола мобілізації з досвідом людей, які сприймають ТЦК як джерело персональної небезпеки й правового свавілля. У дописах з великою кількістю залучення звучать емоційні, але конкретні звинувачення: затримання ветерана-медика, застосування газу, примусове доставлення та нібито можливість ігнорувати документи чи навіть анулювати статус у системі «Оберіг»; тому для авторів проблема не у ставленні до обов’язку оборони, а у недовірі до процедур, непрозорості рішень і безкарності виконавців. На цьому тлі теза соціолога Головахи, наведена вище, про те, що суспільство не підтримує нападів на ТЦК, може бути формально слушною, але не знімає головного: суспільне неприйняття насильства проти представників держави не дорівнює довірі до самої практики мобілізації.

Forbes: Український ринок праці має не просто кількісний, а структурний дефіцит: за оцінкою Мінекономіки, 74% компаній відчувають нестачу персоналу, хоча значна частина працездатних людей - зокрема ВПО, люди з інвалідністю, молодь і старші працівники - залишається поза зайнятістю через невідповідність навичок, бар’єри доступу та фрагментованість державних сервісів. Відповідь уряду - перейти від точкових програм до системної політики: прогнозувати потреби економіки, фінансувати навчання під запит роботодавців, модернізувати службу зайнятості й цифрові сервіси, застосовувати адресні інструменти для різних груп та стимулювати формальну, продуктивну зайнятість; заявлена мета - залучити додатково близько 4,5 млн осіб до 2035 року.

НБУ очікує, що у 2026 році інфляція прискориться до 10% через воєнні ризики, бюджетне стимулювання, зростання витрат бізнесу та відкладений ефект подорожчання пального й послаблення гривні. Водночас регулятор прогнозує її зниження до 6,9% наприкінці 2027-го і повернення до цілі 5% у 2028 році; економіка, за оцінкою НБУ, зросте на 1,8% цього року та приблизно на 3% у наступні два роки, зокрема завдяки локалізації оборонного виробництва за кошти міжнародних партнерів.

У ніч на 16 серпня Росія завдала ракетного удару по «АрселорМіттал Кривий Ріг» - найбільшому металургійному підприємству України. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще 13 працівників підприємства та підрядних організацій дістали поранення; пошкоджено ключові об’єкти енергетичного й доменного виробництва, а частину технологічних процесів зупинено. Компанія оцінює масштаби збитків і можливі строки відновлення.