«Доступ до досвіду війни» за приватні інвестиції: чий актив продає Федоров і до чого тут інсайдерська торгівля

Михайло Федоров продає західним інвесторам не стільки українські технології, скільки український досвід війни, що за визначенням і є таким поняттям, як інсайдерська торгівля. Проблема в тому, що цей досвід він отримав не як підприємець, а як член Кабміну з доступом до державної таємниці всіх ступенів секретності. Українське право має норму, яка прямо забороняє колишньому посадовцю використовувати службову інформацію у власних інтересах, — але не має механізму, який визначав би, де закінчується особиста експертиза і починається державний актив.

Що саме заявлено

В інтерв’ю Financial Times ексміністр оборони Михайло Федоров описав майбутній оборонний фонд формулою «це не зовсім класичний венчурний фонд — ми пишемо нову історію війни». Фонд, за його словами, не лише фінансуватиме наявні стартапи, а й самостійно створюватиме компанії під конкретні технології. Три стартові пріоритети: бойова робототехніка, швидкісні дрони-перехоплювачі та дешеві ракети з елементами штучного інтелекту. Капітал шукають у США серед венчурних фондів, приватних інвесторів і технологічних компаній. Паралельно Федоров публічно запропонував Вашингтону допомогу у побудові американської «армії дронів» в обмін на перехоплювачі до Patriot.

Ключовий елемент пропозиції — не гроші й не патенти, а верифікація. Бойове тестування українських технологій подається як унікальна можливість для західного капіталу: жоден полігон у світі не дає того, що дає фронт. Це і є той «доступ до знань і досвіду», навколо якого будується інвестиційна теза.

Тобто продається не продукт, а сертифікація реальністю. І саме тут виникає питання, на яке немає відповіді ані в інтерв’ю, ані в українському законодавстві: чий це актив.

Обсяг доступу, який мала ця людина

Понад шість років Федоров очолював Мінцифри і був віцепрем’єром, у січні 2026-го очолив Міноборони, а в липні пішов разом з усім урядом Юлії Свириденко. Це послідовність позицій, кожна з яких давала доступ до різних шарів оборонної системи.

Стаття 27 Закону «Про державну таємницю» встановлює, що членам Кабінету Міністрів доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається за посадою — без стандартної процедури оформлення допуску, лише за письмовим зобов’язанням щодо збереження таємниці. Тобто обсяг доступу визначався не перевіркою СБУ, а самим фактом перебування на посаді.

21 січня 2026 року Міноборони під керівництвом Федорова спільно з Мінцифри, ЗСУ, профільним науково-дослідним інститутом та американською Palantir запустило Brave1 Dataroom — захищене середовище для тренування військових AI-моделей. Усередині — структуровані візуальні та тепловізійні датасети повітряних цілей, зокрема «шахедів», зібрані з реальних бойових матеріалів військовими. Доступ українські розробники отримують після обов’язкових безпекових процедур. До червня 2026-го на цих даних тренувалися понад 100 компаній.

Brave1 Dataroom — це найчистіший приклад того, про що йдеться. Дані там зібрані військовими коштом і ризиком держави, зберігаються в державному контурі, розподіляються за державною процедурою. Вони не є ані особистою експертизою, ані ринковим товаром. Але знання про те, що саме в цих датасетах працює, які алгоритми провалилися на випробуваннях і які характеристики озброєнь не витримали контакту з РЕБ противника, — це і є та сама «нова історія війни», яку тепер пропонують капіталу.

Три різні режими, які в публічній дискусії злиплися в один

Помилка більшості коментарів у тому, що вони обговорюють лише держтаємницю. Насправді працюють три окремі правові режими з різною логікою і різною ціною порушення.

Режим Що охоплює Строк дії Відповідальність
Державна таємниця Окремі дані про ТТХ озброєнь, результати випробувань, алгоритми, науково-дослідні роботи (ст. 8 ЗУ «Про державну таємницю») Безстроково, до розсекречення Кримінальна: ст. 328 ККУ — 2–5 років, за тяжких наслідків 5–8
Службова інформація (ДСК) Не таємна, але з обмеженим доступом: закупівлі, потреби, внутрішні рішення До зняття обмеження Дисциплінарна, у частині випадків — кримінальна
Будь-яка інформація, отримана через посаду Усе, що стало відомо у зв’язку з виконанням службових повноважень — навіть відкрите (п. 2 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про запобігання корупції») Безстроково Адміністративна: ст. 172-8 КУпАП — штраф 100–150 нмдг

Стаття 26 антикорупційного закону містить три обмеження після припинення держслужби. Два з них — заборона працевлаштування в підконтрольних раніше компаніях і заборона представляти чужі інтереси проти власного колишнього органу — діють один рік. Третє, заборона розголошувати або в інший спосіб використовувати у своїх інтересах інформацію, що стала відома через посаду, строку не має взагалі. Саме ця норма, а не держтаємниця, є справжньою правовою рамкою для оборонного фонду. Держтаємницю ніхто в інтерв’ю FT не розголошував і навряд чи розголошуватиме — це очевидний і надто дорогий ризик. А от «знання і досвід, накопичені Україною за роки війни» — це майже дослівне визначення предмета статті 26.

Слабке місце: ціна порушення дорівнює нулю

Санкція за ч. 1 ст. 172-8 КУпАП — штраф від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів, тобто 1 700–2 550 гривень.

Норма, яка регулює монетизацію державного оборонного досвіду в приватному фонді з прицілом на американський венчурний капітал, забезпечена штрафом, меншим за вартість вечері в Києві. Це не правова заборона, а декларація. Конструкція, у якій безстрокове обмеження підкріплене символічною санкцією, на практиці означає відсутність обмеження.

Додаткова проблема — процесуальна. НАЗК не має інструментів для оцінки того, що саме колишній міністр оборони каже інвесторам за зачиненими дверима. СБУ реагує на факт розголошення таємниці, а не на конвертацію несекретного знання в частку у фонді. Між цими двома юрисдикціями лежить сіра зона, у якій і розміщується вся конструкція.

Але досвід і інформація не тотожні. Заборона «використовувати знання, отримані на посаді» у буквальному прочитанні означала б довічну професійну дискваліфікацію будь-якого посадовця. Жодна правова система так норму не читає: вона спрямована проти використання конкретних відомостей, а не проти компетентності людини.

По-друге, обертові двері між оборонним відомством і оборонним капіталом світова норма, а не українська аномалія. Колишні міністри оборони й генерали США та Європи системно опиняються в радах директорів оборонних корпорацій і фондів. Різниця не в самому переході, а в тому, що там він регламентований: американське законодавство встановлює персональні заборони на представництво у справах, до яких посадовець був причетний, з різними строками — від одного-двох років до довічних для конкретних питань.

По-третє, є прагматичний аргумент. Держава, яка не здатна профінансувати власний оборонний технологічний сектор, отримує це фінансування приватним шляхом. Фонд, який заводить західний капітал у виробництво перехоплювачів, об’єктивно працює на обороноздатність — незалежно від того, наскільки естетично виглядає біографія його засновника.

Інсайдерська торгівля чи конфлікт інтересів

Найцінніше, що ексміністр приносить у фонд – мережа: люди в підрозділах, канали фронтового тестування, розуміння того, хто ухвалює рішення в закупівлях, і знання про те, які правила ринку зміняться наступними. Юридично мережа не є інформацією і не підпадає під жоден із трьох режимів у таблиці вище. Спіймати її неможливо, саме тому вона й коштує дорого.

Пост журналістки

Другий шар ризику: конфлікт інтересів у часі. Людина, яка формувала правила оборонного ринку (кластер Brave1, реформа закупівель, підходи до ціноутворення і допуску виробників), тепер створюватиме компанії, які на цьому ринку конкуруватимуть. Нехай це не є корупцією в класичному розумінні, але схоже на асиметрію інформації, функціонально ідентичну інсайдерській торгівлі: перевага виникає не з кращого продукту, а з раннього знання про рух ринку.

Третій шар зовнішньополітичний. Пропозиція «дрони в обмін на Patriot» є предметом міждержавних переговорів, який озвучує приватна особа з приватним фондом. Якщо ця конструкція виявиться напівофіційною, Україна отримає дипломатію, що виконується приватними руками, з усіма наслідками для підзвітності.

28 серпня Федоров повідомив, що погодився на пропозицію міністра оборони Італії Гвідо Крозетто стати його радником (на фото)

Що відстежувати

Замість моральних оцінок пропоную перелік конкретних маркерів, які покажуть, у який бік рухається конструкція:

1. Юрисдикція і структура фонду. Де реєструється, хто бенефіціари, чи є Федоров керуючим партнером чи формально лише радником. Роль визначає, які саме обмеження застосовні.

2. Запит до НАЗК. Роз’яснення щодо застосування ст. 26 – реальна процедура. Публічне звернення знімає більшість питань; його відсутність сама по собі є відповіддю.

3. Позиція Міноборони щодо статусу даних Brave1. Кому належать датасети, зібрані військовими, і за якою процедурою вони можуть залишати державний контур. Досі це питання не врегульовано публічно.

4. Поява норми post-employment для оборонного сектору. Україна створила найбільший у Європі оборонно-технологічний ринок, не створивши правил виходу з нього для посадовців. Це прогалина, яка стосується не однієї людини, а всіх, хто піде після неї.

5. Чи претендуватимуть компанії фонду на українські державні контракти. Інвестиції у виробництво для ЗСУ і торгівля українським досвідом на зовнішньому ринку – принципово різні бізнес-моделі з різним рівнем конфлікту.

Висновок

Питання не в тому, чи має Федоров право працювати в оборонних технологіях. Має. Питання в тому, що предметом інвестиційної пропозиції заявлено ресурс, який держава оплатила життями і який досі не має власника з правової точки зору.

Українське право тут говорить надто тихо: безстрокова заборона зі штрафом у дві тисячі гривень і без органу, здатного її застосувати проти інсайдерської торгівлі. Доки ця асиметрія зберігається, кожен наступний вихід посадовця з оборонного відомства в приватний капітал вирішуватиметься особистою етикою конкретної людини та обсягом суспільної уваги в конкретний момент.

Жодного порушення закону з боку Михайла Федорова не встановлено; цей текст є аналізом правової конструкції, а не звинуваченням. Оцінки ґрунтуються на публічних заявах і відкритих джерелах станом на 31 серпня 2026 року.

Олексій Мацука, matsuka.online

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Картонки просили міністра. Федоров попросив вибори

ВАРТО УВАГИ